Стрічка новин

Базар на 66 вулиць, 2 691 мечеть, коти і чайки, підземний палац і могила Роксолани: як тернопільська журналістка у Стамбулі побувала (ФОТОРЕПОРТАЖ)

24112017-7

“Для вас це хаос, для нас – це дім”, – пише на магнітиках у крамничках Стамбула. Якщо у вас сіли внутрішні батарейки, немає сил і віри – вам сюди. Всього дві години літаком зі Львова – і теплий шум міста, яке ніколи не мовчить, м’яко підхопить вас і зніме тягар думок. Хоча ні, п’яте місто в світі за населенням таки замовкає – коли храми починають перемовлятися між собою протяжними голосами муедзинів.

24112017-13

Стамбул атмосферний

Сюди турки возили українських дівчат, у розкішній мечеті тут похована Роксолана зі своїм Сулейманом. В українцях намішано стільки турецької крові, що місцеві чоловіки в Стамбулі нагадають вам зовні вашого чорнявого західноукраїнського дядька або й усю родину.

А тепер уявіть собі місто, у якому тільки жителів – 15 мільйонів і яке символічно розмістилося в Європі та Азії, по обидва боки від Босфорської протоки. Воно як біблійний Вавилон, але в кожного тут є своя стежка.

Сорок хвилин на метро і всього двадцять на автомобілі від аеропорту Ататюрка (це ім’я всюди, аж так тут поважають першого президента і засновника сучасної Турецької держави) – і ви опиняєтеся в історичному центрі Стамбула. Він розмістився всередині колишніх стін величного Константинополя і тут можна побачити головні туристичні принади міста.

24112017-12

За чим їдуть до Стамбула? За атмосферою. Місто швидке, але по-східному розслаблене. Рух на вулицях часто нагадує переміщення у великому мурашнику, і за якийсь час виявляється, що вам тут комфортно. Може, причина в кліматі: коли над Україною вже згустилися сірі осінні хмари, там усе ще світить тепле, майже весняне, сонце. Але, скоріше, у людях. Здається, вони більше радіють або просто живуть без вічних гризот про те, що життя могло б бути кращим.

Прогулянки вулицями міста – жодна з них не перетинає іншу під прямим кутом, і ніколи не вгадаєш, де вони перетнуться! – це подорож у часі. Кремезний чоловік впрягся у важку металеву тачку, заробляючи собі на життя перевезення краму. Торговці їжею на ринку викидають на асфальт залишки непроданого – і за мить вже нічого немає, тільки шурхіт крил вгодованих чайок, які з клекотом розлітаються над містом. За кількасот метрів від центральної дороги, в ремісничих кварталах, у домашніх цехах шиють одяг і взуття, не гребуючи, однак, тим, щоб прикрасити добротний черевик назвою відомого бренду. Біля дерев’яних будиночків з густо наліпленими балконами розміщені сучасні кафе й кав’ярні, нічні клуби, а котрась із вуличок, на яку ви забредете, обов’язково виведе вас до розкішної мечеті чи палацу.

24112017-8

Стамбул історичний

Що побачити за кілька днів?  Зайдіть вранці у Блакитну мечеть. За відомостями перепису з 2000 року, всього в Стамбулі – 2 691 діюча мечеть. Блакитна – одна з найбільших і найкрасивіших. Своїми округлими формами зі шпилястими мінаретами, які наче підпирають небо, вона нагадує космічну обсерваторію. Але притуливши руку до стіни, можна відчути у тріщинах плин часу й молитви мільйонів людей. У мечеть можна зайти, тільки знявши взуття. Чоловіки-мусульмани перед входом миють ноги, а жінкам дають довгі спідниці й шалі, щоб покрити голову. Неймовірне відчуття – коли босі ноги занурюються у м’який килим, у якому так само потопають ступні сотень людей з різних куточків світу.

При виході з мечеті розверніться на дев’яносто градусів і перетніть маленьку площу. Зовсім поруч – інша неймовірна за красою споруда – Айя-Софія. Головний храм світового православ’я, VI століття, висотою 18-поверхівки. Усередині дзвінка тиша. Закидаєш голову до яскраво-жовтого купола. Століттями на ньому вигравало світло, легенько падало на золото мозаїк, відблискувало на зеленій оздобі колон. До Ататюрка в Софії була мечеть. Тепер це музей.

24112017-17 24112017-18

Десь навпроти Софії поверніть від трамвайної колії праворуч і знайдіть низеньку непримітну будівлю із золотою табличкою на вході “The Basilica Cistern 532 A.D.” (Цистерна Базиліка, 532 рік н. е.). Швидко сходами униз – і ось воно, античне підніжжя міста. Палац, який провалився під землю. У Римі це був храм, у Константинополі – водосховище для питної води, а в Стамбулі – музей. Склепіння тримають 336 мармурових колон, звезених з різних античних храмів. Колись у сховищі зберігали до 80 тисяч кубометрів питної води. Зараз воно наповнене водою приблизно на метр. Під повільну музику в ній танцюють величезні риби.

За годину пішої прогулянки від Цистерни – Сулейманія. Саме тут поховані султан Сулейман Великий і його дружина – слов’янка Роксолана. З мурів мечеті, як з висоти пташиного польоту, видно тонке плетиво вуличок і проток Стамбула. Внизу невпинно шумить місто, а тут здається, що навіть дихання стишується, а кроки стають повільніші.

24112017-10

Стамбул торговий

За стінами мурів натовп знову підхоплює в свої обійми. Люди рухаються швидше і голосніше кричать, пропонують парфуми та джинси у подарунок – починається Гранд-базар. Унікальний ринок налічує 66 вулиць. Турецька бавовна, підробки відомих брендів, предмети декору і знижки, знижки, знижки. Ще з 1461 року тут продають усе, що вам потрібно і не зовсім.

Гранд-базар не тільки про шопінг, але і про східну культуру торгівлі. Правила прості: торгуватися треба, аж поки продавець не почне благати або плакати. Якщо благаєте чи плачете ви – продавець виграв.

Ціни в Стамбулі – різні. В ремісничому кварталі сорочку можна купити за 6 лір – близько 50 українських гривень, а в магазині на центральній вулиці – вп’ятеро дорожче. Хоча недаремно в Туреччину їдуть на шоппінг. Навіть у брендових магазинах речі дешевші, ніж в Україні.

А ще в Стамбулі приготуйтеся до того, що ви не помрете з голоду, вам не вдасться навіть злегка схуднути. Дуже смачна варена кукурудза, печені каштани і безліч інших страв – і все теж за дуже доступними цінами. В обов’язкове стамбульське меню необхідно включити бургер з рибою, яку спіймали рибалки на Галатському мості буквально кілька хвилин тому. Ще одне надзвичайне місце, яке від ранку до ночі займають сотні, якщо не тисячі, рибалок з вудочками.

24112017-14 24112017-15

Сонце над Стамбулом

Воно опускається майже в той же час, що і в Україні. Але тут воно неймовірно велике. Чайки, ляскаючи крилами і регочучи, проносяться над містом. Здається, що тут вони підвішені на ниточках і століттями гойдаються над мінаретами, поки вулицями ходять відомі на весь світ стамбульські коти. Вусаті “городяни” споконвіків тут були сусідами людей. У їхніх історіях віддзеркалюється щоденне життя мешканців мегаполіса, їхні тривоги й радості.

… Можливо, причиною цього десятки пройдених містом кілометрів, коли небо над головою то плюскочеться простирадлом, то перетворюється у вузьку тріщину, а може, третє горнятко міцної кави, яку я п’ю на березі Босфору. Ясно лише одне: це місто-таємниця, де кожні двері, кожна вулиця, кожна арка означають зовсім інше, ніж те, чим вони дійсно є.

Фото Андрія БРИКА.

Антоніна Брик

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"

Loading...
загрузка...

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

// //-->