Стрічка новин

Більше грошей вчителям і 12 років у школі: керівник освітян Тернопільщини розповіла, що буде після реформи

Більше грошей вчителям і 12 років у школі: керівник освітян Тернопільщини розповіла, що буде після реформи

Рада нарешті ухвалила новий закон «Про освіту», який замінить старий, що діяв ще з 1991 року. Що буде зі школами після прийняття цього документа – у розмові із начальником управління освіти Тернопільської державної обладміністрації Ольгою Хомою.

Без підручників і по шестеро за партами

– Пані Ольго, які найважливіші зміни очікують учнів, вчителів і батьків?

– Новий закон передбачає не лише створення новітньої школи, якої потребують наші діти, а й зовсім інший підхід до вчителя. Всі без винятку школи перейдуть на нову модель уже з наступного навчального року. Але деякі елементи ми почали впроваджувати вже тепер у початкових класах.

– Одна з основних змін – це повернення до 12-річної освіти. У 1999 році Україна вже пробувала це впровадити, однак за міністра освіти Дмитра Табачника повернули 11-річку. Чому все ж вирішили збільшити тривалість навчання?

– Школа має сформувати практичні навички у дітей, а не лише давати теоретичні знання. Адже всі погодяться, що у програмі є предмети, які в житті не знадобляться. Нова українська школа дасть можливість дитині вивчати те, що їй подобається, і застосовувати далі. Навчання буде складатися з початкової ланки  – від 1 по 4 клас, базова освіта – до 9 класу. А от якраз після цього, до 12 класу, діти здобуватимуть вже профільну освіту. Тобто зможуть отримати робітничу професію й після навчання одразу йти на роботу. Але головне – це зміни у методах навчання. До речі, нині в Тернопільській області є п’ять шкіл, у яких ми вже почали вчити дітей перших класів за новими стандартами. Такий пілотний проект діє у школах Збаража, Козови, Чорткова, Підволочиська та Шумська.

– Чим відрізняється навчання “старе” від “нового”?

– Сам процес відбуватиметься нетрадиційно. У наших школах є уроки, перерва – і все. А в пілотних класах вчителі вже тепер розпочинають день зі спілкування з учнями. Окрім того, в цих перших класах діти не мають підручників – все, що потрібно, роздає педагог під час уроку. Уроки при цьому – інтегровані, це розвиває творчість і  аналітичне мислення. Наприклад, нема уроку письма, а він інтегрований з малюванням. Або математика і читання – коли діти читають твір про природу і водночас вчитель просить їх порахувати звірів у тексті. Діти не сидять за партами по двоє, а об’єднані в групи по четверо або шестеро школярів. Завдяки цьому вони вчаться працювати в колективі. Зараз освіта зорієнтована на те, що дитина привчається дбати сама за себе, а тут доводиться турбуватися ще й за друга, який сидить поруч. Відповідно багато завдань буде для групи учнів. Взагалі програма розрахована на те, що ми маємо виховати особистість і патріота. Уже в початковій школі будуть елементи історії України, щоб діти вчилися на прикладі своїх героїв. Щодо вчителів, то вони матимуть більше самостійності. Структури уроку як такої не буде. Вчитель сам бачить і знає, що має розповісти дітям. Звичайно, теми уроків будуть, але якщо раніше педагог був обмежений годинами, то тепер може сам визначати, скільки часу потрібно, аби учні засвоїли матеріал.

Мінімальна зарплата для вчителя – 9600 гривень

– Чи готові вчителі до таких змін?

– У законі прописано, що мінімальна зарплата педагогічного працівника становитиме 9600 гривень. Я думаю, достатньо для того, щоб стимулювати вчителя. Педагогів і директора братимуть на роботу за контрактом. При цьому директор на цій посаді зможе працювати  не більше двох термінів, загалом – 12 років. Навіть якщо ви дуже хороший директор – дайте можливість іншому розвивати школу. Звичайно, стимулювання фінансове, якщо ви не любите цю роботу, нічого не дасть. Тому будуть різні інші способи оцінювання. Новий закон заохочує творчих вчителів, які, пройшовши сертифікацію, будуть отримувати до зарплати 20 відсотків надбавки. До речі, курси з підвищення кваліфікації вчителі зможуть проходити в закладі, який їм до вподоби – у Києві, Тернополі чи будь-якому іншому місті України. Всього навчання включатиме 150 годин, і їх вони зможуть розподілити на 5 років, а не проходити за один раз, як раніше.

– А хто оплачуватиме навчання педагогів?

– Держава виділяє кошти для підвищення кваліфікації вчителів, просто тепер ці гроші йтимуть за конкретною людиною. Взагалі для впровадження нової української школи уряд виділить 1 мільярд гривень. Це не тільки на зарплату, а власне на кабінети, тобто оновлення матеріально-технічної бази.

Чому закривають школи

– Пані Ольго, ви на прес-конференції заявили, що до нового навчального року на Тернопільщині призупинять роботу десять початкових шкіл та одна школи І-ІІ ступеня. Це викликало резонанс: мовляв, на Тернопільщині скорочують школи. Про що йдеться?

– Щодо призупинення закладів – у них не було достатньо дітей. На місцевому рівні ми вивчали це питання. До речі, всі вчителі непенсійного і передпенсійного віку з цих шкіл влаштовані й далі працюють. А дітей довозять шкільними автобусами в інші навчальні заклади.

Водночас цього року, як і в попередні, в області є школи, де наповнюваність класів менше 5-ти учнів. У такому випадку навчання дітей відбувається за індивідуальною формою. Але, як показує практика, у малокомплектних і зведених класах діти не досягають тих результатів, які можуть мати у великому класі. Причина проста – нема стимулу до лідерства. У великих класах маємо велику кількість відмінників і “середняків”, і лише невелика кількість дітей показують гірші результати. Крім того, навчання у таких маленьких класах – це великі фінансові витрати. Тому маємо визначити пріоритети: чи ми хочемо, щоб сільська дитина була в школі біля дому, але не отримувала якісної освіти, а чи доїжджала автобусом, але при цьому мала якісну освіту і могла конкурувати з міськими дітьми. У зв’язку з цим в області й відбувається реорганізація навчальних закладів. Зокрема, створюємо так звані опорні школи, де сільські учні отримують якісні освітні послуги. Станом на 1 вересня ми маємо 21 опорну школу. Фактично, такі заклади є вже в усіх районах. До 1 вересня їх було 16,  і вже можна говорити про результати. Я аналізувала за предметами природничо-математичного циклу і можу сказати, що якість освіти в цих школах покращилася. На опорні школи в об’єднаних територіальних громадах було виділено більше 50 мільйонів гривень і понад 15 мільйонів з обласного бюджету, вони оновили кабінети фізики, хімії, біології. Відповідно, діти мали можливість на практиці бачити різні процеси, і є багато учнів, які покращили свої знання з цих предметів на 3-4 бали.

– До речі, яка ситуація зі шкільними автобусами?

– За минулий і цей рік придбано 46 таких автобусів. Це астрономічна цифра для області за останні 25 років. Також повернули автобуси, які брали для потреб АТО. Чекаємо пропозицій від районів для придбання ще трьох автобусів, адже обов’язковою є умова співфінансування – 70 відсотків виділяють із державного бюджету, а 30 відсотків мають знайти на місцях. Аби  стовідсотково забезпечити дітей довезенням, потрібно ще близько 35 автобусів.

– А як щодо Інтернету?

– 95 відсотків загальноосвітніх шкіл підключені до Мережі. Проблеми є в місцях, де взагалі нема Інтернету як такого, бо провайдери туди не дійшли. І є низка початкових шкіл, де вчаться діти до 4 класу, які теж не підключені до Мережі. Над цим зараз працюють директори закладів і керівники відділів освіти.

– Пані Ольго, ви вже півтора року очолюєте управління освіти області. Як би ви самі охарактеризували стан галузі?

– На Тернопільщині цього року в перший клас пішли 11 тисяч 596 дітей. Загалом у школах області навчатимуться понад 107 тисяч дітей, а це на 1 400 учнів більше, ніж торік, і це тішить. Щодо  освітніх послуг, то ми маємо до чого прагнути. Особливо це стосується навчання у сільській місцевості. Я побачила, що в селі є унікальні діти, і вони хочуть того, що мають їхні однолітки у містах – позашкілля. Дуже прикро, коли зараз оптимізовують позашкільні заклади, і дитина не має саморозвитку за межами школи, що підштовхує до комп’ютера і комп’ютерних ігор. Тому нові підходи, звичайно, потрібні. Зміни завжди лякають, але ми повинні бути для них відкриті та взяти на себе за них відповідальність.

Антоніна Брик

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"

Loading...
загрузка...

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

// //-->