Минулої п’ятниці вранці активісти «Самооборони», «Автомайдану» та ще кількох громадських організацій намагалися заблокували будівельні роботи біля залізничного вокзалу. Мирний протест тривав доти, допоки на будівельний майданчик не прийшов Роман Семерко –керівник фірми-інвестора. Він і порадив, замість з’ясовувати стосунки під дощем та снігом, піти на прийом до міського голови, щоб «сісти і закрити це питання раз і назавжди».
Активісти погодилися і вже незабаром представники усіх сторін та журналісти зібралися у зеленій кімнаті міської ради, де їх зустрів Сергій Надал.
Спочатку «самооборонівець» Іван Ковалик озвучив спільне звернення до міської влади, та висловив позицію громади:
Перше: припинити будівельні роботи на привокзальному майдані.
Друге: відкликати та переглянути містобудівні умови та обмеження щодо забудови.
Третє: відсторонити від займаних посад заступника голови міської ради Володимира Камінського та головного архітектора міста Василя Бесагу.
Четверте: створити переговорну групу для розв’язання конфлікту між громадою міста та міською радою щодо питань землекористування.
П’яте: до вирішення даних питань припинити виділення земельних ділянок під інвестиційні проекти.
Шосте: провести незалежний фінансово-господарський аудит діяльності КП «Тернопільбудінвестзамовник» та інших комунальних підприємств. Надати публічний звіт про результати їхньої діяльності.
Проте, почавши на «максимумі», дискусія дуже швидко закінчилася мінімальними поступками влади та бізнесмена-забудовника – спорудження торгового центру вирішили призупинити до суду, який приблизно у середині квітня має розглянути позовні вимоги прокуратури з цього приводу.
Також впало у вічі, що, навіть після публікації у регіональних ЗМІ, міська влада проігнорувала позицію обласної організації Національної спілки архітекторів України, яка не лише засудила забудову площі, а й вважає, що цей намір суперечить і чинному законодавству, і здоровому глузду.
Почули присутні і точку зору підприємця, який, пропустивши повз вуха тезу про те, що на привокзальній площі не можна будувати навіть музей, почав переконувати, що завдяки його «дітищу» вдасться позбутися кіосків, які значно гірші…
Досить своєрідно «підтримав» інвестора і міський голова, зазначивши, що нині ці «гірші» кіоски дають робочі місця приблизно 40 тернополянам. За його логікою, можна подумати, що з введенням в експлуатацію торгового центру, всі ці люди автоматично переселяться у сучасні приміщення. Цікаво, а яким буде вступний внесок і орендна плата за покращення умов продажу неякісних чебуреків і «лівої» горілки?
На жаль, ця тема так і не знайшла свого продовження, хоча була вельми перспективною. Натомість, після коротких словесних перепалок, учасники зустрічі вирішили створити комісію з фахівців міськради, представників громадського сектора, архітекторів, незалежних експертів для того, щоб виробити узгоджене рішення щодо спірного будівництва. При цьому наголошувалося: якщо «комісари» знайдуть порушення, то будови не буде. Хоча, як на мене, пізно пити мінеральну воду, коли нирки «відпали». Озброєний дозвільними документами інвестор уже «закопав» у котлован чималі кошти. І навіть якщо комісія вирішить, що «прикрашати» привокзальну площу Торговим центром недоцільно, вона буде змушена ще й відповісти на зовсім не риторичне запитання, як, хто і за чий рахунок компенсує втрати підприємця. А саме до цього у нас, зазвичай, не доходить.
Відтак, уважно роздивившись представлений архітектором міста Василем Бесагою гарний малюнок «реконструйованої» площі – без кіосків, але з центром, пікетувальники залишили зелену кімнату міськради. Чи повернуться вони сюди, щоб добиватися виконання решти своїх вимог? До речі, вимог значно системніших, конструктивніших і важливіших для громади, ніж доля ще одного, хай сучасного, генделика у місці дислокації тернопільських безхатьків, який, за словами самих же активістів, став останньою краплею, яка переповнила чашу їхнього терпіння.
Довгенько ж ви терпіли, хлопці!
Юрко СНІГУР.
