Борщівські вишиванки вже давно стали справжньою візитівкою Тернопілля. Ними захоплюються і відомі дизайнери, і високопоставлені чиновники. У цих сорочках ніби зберігся на віки генетичний код мальовничого Придністров’я, трагічна і багата історія його мешканців. Та, на жаль, з кожним роком меншає тих, хто отримав у спадок від матерів і бабусь знання і таємниці створення борщівських сорочок. Часто можна прочитати й те, що ця техніка втрачена. На щастя, це не так. З’явилися науковці, які зберегли для майбутніх поколінь унікальну вишивку, а нещодавно у Тернополі заснували школу, де навчають її премудростей. Тож, якщо ви завжди мріяли вишити борщівську сорочку – це цілком реально. Таємниці наддністрянської вишивки дізнавався «Наш ДЕНЬ».
Школу борщівської народної сорочки заснували тернополянки Майя Юркевич, Лариса Овчарук та Вікторія Кривоніс. Під час фестивалю у Борщові вони настільки захопилися унікальним мистецтвом місцевої вишивки, що вирішили об’єднатися і відроджувати його разом. Сьогодні до них приєдналося багато охочих. Серед учнів – не лише жінки, а й інколи бувають чоловіки. А проводити заняття їх запрошують навіть у столицю.
Майя Юркевич розповідає, що бажання вишити собі борщівську сорочку з’явилося у неї після купівлі книги подружжя Людмили та Олексія Покусінських про борщівську вишивку. Їх робота є практично енциклопедією борщівської вишивки, технологію якої вважали втраченою. У цій книзі детально описані матеріали, крій, техніка шиття, які використовували борщівські майстри. Дослідники подали схему крою кожної сорочки та технологію вишивки. Вони детально і доступно показали на малюнках, як виконувати стібки голкою та ниткою.
Цікаво, що жіночі борщівські сорочки переважно вишиті чорним. Є багато легенд про причину – одні пояснюють, що це символізує смуток і жалобу, інші – що це уособлює колір землі і є оберегом. А от чоловічі сорочки з Борщова – вишиті кольоровими нитками або ж білим по білому. А ще борщівки не кроїли ножицями, а робили це крій-ниткою вручну.
Майя настільки захопилася борщівкою, що навіть оздобила собі пальто машинною вишивкою у борщівському стилі. Вона вважає, що варто популяризувати борщівську вишивку не лише серед дорослих, а й серед дітей та молоді. Також можна використовувати борщівські мотиви в оздобленні молодіжного одягу в етностилі.
Дівчина переконана – вишивання борщівської сорочки покращує і духовний, і фізичний стан.
Борщівська сорочка вже стала брендом не лише в Україні, а й за кордоном. Сьогодні інші регіони також цікавляться цією технікою вишиття. Тернопільські майстрині вже провели навчання у Києві та Львові, є запрошення і в інші міста.
Тим же, хто мріє вишити свою першу борщівську сорочку, Майя насамперед радить визначитися із фасоном – буде вона автентична чи сучасна. Далі обрати тканину. Це може бути конопляне полотно – як сучасне, так і домоткане з бабусиної скрині. Або ж льон українського чи закордонного виробництва. Нитки беремо сучасні – бажано 100% вовна. Їх можна придбати у магазині для в’язання. А ще обов’язково варто підібрати товщину нитки до тканини. Головне – бажання і наполегливість. І тоді у вас з’явиться власна борщівська сорочка!
