З тіньовою економікою, традиційно, бореться кожна українська влада. Але просвітку не видно… І наша держава потрапила у «тіньові» передовики.
Україна зараз у топ-5 країн з найбільшою тіньовою економікою. Про це свідчить дослідження міжнародної Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів, присвячене оцінці і прогнозу розвитку глобальної тіньової економіки.
Згідно з дослідженням, у якому вказані 28 країн, обсяг тіньової економіки в Україні складає 1 трильйон 95,3 мільярдів гривень або 45,96 відсотків від торішнього ВВП країни, який становив 2,38 трильйонів. Цифра вражає!
Щодо наших «топових» сусідів, то лідером за найвищим показником тіньової економіки є Азербайджан, на другому місці – Нігерія. Також високий показник у Росії, Шрі-Ланки, Бразилії та Пакистану. А от найнижчий показник у США – лише 7,78 відсотків, а також у Японії та Китаю – трошки більше десяти.
У Мінекономрозвитку заявили, що найбільша частка «тіні» припадає на такі галузі: видобувна промисловість; операції з нерухомістю; переробна промисловість; транспорт; складське господарство; поштова, кур’єрська, фінансова та страхова діяльності.
Чи може країна з «темною» економікою бути успішною і багатою?
З огляду на понад трильйонний тіньовий оборот, нашій владі не личило б стояти з простягнутою рукою перед світом і просити гроші. А по-справжньому взятися за «тіньовиків». Але… не бабуся, яка продає на ринку кілька пучків кропу чи іншу городину, не загнала і не продовжує заганяти економіку в «тінь». А багатії, як відомо, у нас, фактично, недоторканні.
До слова, уже й НАТО вимагає від України посилення боротьби з корупцією та олігархами. Так глава Парламентської асамблеї Альянсу Паоло Аллі під час 95-го Семінару ПА НАТО в рамках Ініціативи Роуза-Рота у Києві закликав Україну активізувати свої зусилля в проведенні важливих реформ. «Зокрема, що стосується боротьби з корупцією та олігархічним впливом. Незважаючи на нещодавні досягнення, Україні потрібно ще багато зробити», – сказав він.
Тим часом урядовці «шаманили» над долею гривні на наступні три роки. А від неї залежить виживання вітчизняної економіки. І українців. Кабмін затвердив бюджетну резолюцію на 2018-2020 роки. В уряді Гройсмана порахували: у 2018 році середньорічний курс складатиме 29,2 гривні за долар, у 2019-у – 30,5 гривень за долар. А в 2020-у ціна «американця» підстрибне аж до 31 гривні. Щоправда, в Кабміні очікують поступове зростання економіки: на три, чотири і п’ять відсотків, відповідно.
Отже, майбутнє гривні уряд змалював песимістично. Національна валюта буде девальвувати. Експерти з прогнозами Кабміну не погоджуються. «Нема підстав для таких панічних настроїв, які прогнозує уряд, – сказав «Експресу» Олександр Савченко, ректор Міжнародного інституту бізнесу. – Не вірю, що Кабмін робив якісь розрахунки. Бо вони мають базуватися на економічній моделі, а та – на економічній доктрині. Ні того, ні іншого в Україні й близько нема».
Узагалі, в нашій державі важко щось прорахувати в плані економіки та курсу валюти на півроку, не те, що на три роки.
А голова Комітету економістів України Андрій Новак зазначив: «Те, що Кабмін у трирічній бюджетній резолюції планує девальвацію гривні, свідчить: він і надалі керується не інтересами національної економіки та громадян, а інтересами експортерів, головних фінансово-промислових груп і їхніх власників. Саме для них і готується девальвація. Чим дорожча іноземна валюта, тим краще для експортерів, бо їхня конкурентоздатність зростає».
Експерти наголошують: девальвація гривні – легкий шлях для уряду, однак важкий для вітчизняних підприємств, які не є експортерами, зокрема, для малого і середнього бізнесу. І для людей, гаманці яких можуть стати ще худішими.
