Озброєний напад посеред дня у центрі міста на екс-депутата міської ради Ігоря Турського шокував усю Тернопільщину. Минуло понад три тижні, і сьогодні правоохоронцям відомі подробиці інциденту, імена та місце проживання нападників, однак досі усі вони на волі. Також поліцейські встановили, що напад замовили через громадсько-політичну діяльність Ігоря Турського. Тож про те, як сьогодні почувається політик, чи не боїться виходити на вулицю, наскільки цінує депутатський мандат та чи не забуває про своїх виборців, дізнавався «Наш ДЕНЬ».
– Рана заживає, але ще нагадує про себе і створює незручності. Коли довго сиджу, то набрякає. Проте з кожним днем стає краще. Дякую! Я вже навіть повернувся до роботи. Немає часу відлежуватися (сміється – авт.). Не люблю себе жаліти. Потрібно працювати.
– Зрозуміло, що спланований напад з ножем у центрі міста не міг не викликати широкий резонанс в суспільстві. І справа тут навіть не в Турському, а в методах, якими керувалися злочинці. Так, поліція говорить про те, що напад замовний і пов’язаний з моєю громадсько-політичною діяльністю. Та, очевидно, що це ще й меседж всім активістам, що не варто далеко заходити у боротьбі за рідне місто. І, знаєте, декого це таки залякало. Останнім часом, спілкуючись з людьми різних професій та середовищ, окрім співчуття, бачу і страх в очах. Та я впевнений, що є дуже багато тернополян, яких такі «ножові послання» не залякають. Особисто мене цей випадок, навпаки, ще більше спонукає боротися.
– Звичайно, що ні. Навпаки, з’явилося усвідомлення, що роблю все правильно. Зупинятися в жодному разі не буду.
– Так, дуже. Я був приємно здивований тією кількістю людей, які намагалися додзвонитися до мене, запропонувати допомогу. Запитували про самопочуття у моїх друзів, рідних. Підтримували у соцмережах. Я дуже вдячний всім за таку величезну підтримку. Не сподівався на те, що у Тернополі стільки небайдужих людей!
– Карний розшук зміг знайти за три дні виконавців. Однак далі слідство не просунулося ні на крок. Напевне, краще запитувати у поліції, чому все так. Та, на мою думку, слідство зупинилося. Того, хто напав на мене з ножем, не затримали. Він досі вільно розгулює вулицями. Крім цього, напад, чомусь інкримінують як «одиночне» хуліганство, хоча весь Тернопіль бачив відео, як троє осіб чатували на мене поруч театру. Також правоохоронці досі не знайшли замовника. Як на мене, справу умисне «заминають». Можу лише припускати, що за всім цим стоять далеко не пересічні люди…
– Мені теж про це говорили у поліції. Мовляв, в обох випадках виконавці – з Кривого Рогу. Нібито є ряд інших спільних фактів. Відверто кажучи, я не знайомий із справою Ващенка. Очевидно, у правоохоронців є підстави порівнювати. Та переконаний, що в обох випадках злочинці мають сидіти за гратами. Про це насамперед має думати поліція.
– Я роблю це не для того, щоб повернути собі депутатство. Повірте, повага людей вартує набагато більше, аніж мандат в кишені. Коли йду по вулиці, не маю необхідності ховати очі в землю. Ось що важливо. Тому суди не є механізмом, щоб повернутися у міську раду. В першу чергу я хочу встановити справедливість, відстояти голоси тих тернополян, які делегувати мені право представляти їхні інтереси у міській раді. Процедура відкликання мандатів була сфальсифікована. Жоден мій реальний виборець так і не заявив про бажання мене відкликати. Навпаки, люди збирали підписи, щоб підтримати мене. Тому, якщо доведеться, готовий звернутися навіть у європейський суд, щоб це довести.
– Я викладаю в технічному університеті. Сьогодні приділяю багато часу науковій діяльності. Ця справа мені близька, адже до того, як стати депутатом, десять років пропрацював в економічному університеті. Зараз маю амбітні плани у цій сфері. Зокрема, працюю над реалізацією двох масштабних наукових проектів. Та поки що в деталі вдаватися зарано. Треба спочатку зробити, а потім говорити про це.
– Під час останніх двох сесій взагалі не бачу опозиції у раді та конструктивної критики. Хоча і є багато випадків, коли звертається громада міста з проблемами, є спірні питання. Складається враження, що в раді все відбувається «під диктовку» міського голови. Думаю, ми ще побачимо таку-сяку боротьбу ближче до виборів, коли багато політичних сил згадають, що вони можуть бути в опозиції. Тоді і міському готові буде нелегко, і тим політикам, які просиділи аморфно всю каденцію. Та ігноруючи інтереси тернополян, підігруючи міському голові зараз, важко буде зайняти нішу опозиції.
– Цей округ мій рідний. Тут я народився, ходив у садочок, школу. Тут живуть мої однокласники, вчителі, тут я мешкав значну частину свого життя. Це моя мала батьківщина, яка завжди буде мені дорога. Звичайно, я продовжую спілкуватися з людьми. Вони телефонують, запитують, чи буду надалі проводити щотижневі прийоми. Коли люди відчувають, що до їхніх проблем не байдужі, стає неважливо, депутат ти чи пересічний тернополянин (сміється – авт.) Звичайно, без мандату у мене менше інструментів допомогти. Та багато чого ми знаємо, можемо підказати шляхи вирішення проблем. Тому, думаю, що консультації і спілкування з тернополянами ми продовжимо вже у приймальні «Сили людей». Мій номер мобільного не змінився. Також відкритий для спілкування у соцмережах.
– Після того, як мене з колегою, другом Іваном Сороколітом виключили зі «Свободи», тривалий час про інші політичні сили навіть не хотілося думати. Ми сповна надивилися, як партійні боси маніпулюють людьми, їх думками і переконаннями. Та не буду приховувати, як би нам не ліпили клеймо так званих «зрадників», отримали багато пропозицій від різних партій щодо вступу. Дехто обіцяв навіть допомогти залишитися з мандатами депутатів. Та «Сила людей» була для нас найближчою за своїми поглядами, принципами, засадами роботи. Ця політична сила створена за американськими та європейськими зразками. У ній приймають рішення усі її члени, а не лише партійне керівництво. Ми вже бачили, як можна маніпулювати людьми на голосуваннях, мітингах, у промовах. Більше не хочемо цього. Тож, коли нас запросили вступити у «Силу людей», прийняли цю пропозицію.
– У партії «Сила людей» в мене є багато друзів, однодумців, людей, які мене підтримують. До речі, днями відбувся напад на члена нашої партії з Кривого Рогу Сергія Мокрякова. Нападників було як мінімум четверо, атакували підступно ззаду. Нічого не нагадує? Напевно, такі методи входять в нові правила політики в Україні, коли наймають людей, щоб усунути тих, хто дозволяє собі підвищувати голос…
– Знаєте, Магатма Ганді говорив: «Спочатку нас не помічають, потім з нас сміються, згодом з нами борються, а далі ми перемагаємо». Я впевнений, що вся ця боротьба не пройде даремно. Те, що хоче невеличка зграйка людей, і те, чого хоче громада, два різних вектори. Та визначальною все-таки залишається громада. Рано чи пізно, ота свідома, мудра міська спільнота скаже своє слово з приводу котелень, незаконних забудов, МАФів, бруківки. Отоді, думаю, буде боляче тим, хто обманював громаду, називав чорне білим і збагачувався за рахунок знищення та руйнування міського простору. Повірте, робота людей на волонтерських засадах, на щирих переконаннях не пройде безслідно.
– Мені здається, що суспільство пробуджується. Все більше людей не хочуть залишатися осторонь того, що відбувається на їхній вулиці, у місті, країні. Не хочуть сидіти на дивані та нарікати, що все неправильно, що нічого не зміниться . Все більше тернополян, особливо молодих, стають активними, і це – тішить. Я впевнений, що громаді не байдуже. Персонально кожному тернополянину не байдуже. Хтось своє обурення проявляє вже зараз на акціях, мітингах, протестах, а хтось згодом висловить позицію у бюлетені. На все свій час. Ті, хто вважає тернополян сліпими та бездумними, – глибоко помиляються!
