Стрічка новин

Ігор Турський: «Щоб допомагати людям та змінювати місто, депутатський мандат чи партійний квиток не є визначальними»

Ігор Турський: «Щоб допомагати людям та змінювати місто, депутатський мандат чи партійний квиток не є визначальними»

Ім’я тернопільського політика Ігоря Турського останнім часом доволі часто з’являється у ЗМІ. Науковець, фінансист, у минулому – секретар міської ради, з 2008 року – член «ВО «Свобода». Він отримав значну підтримку тернополян і в 2015, на відміну від своїх багатьох однопартійців-депутатів, з одним з найвищих результатів по місту вдруге став депутатом міської ради. Однак нещодавно політика разом із колегами-депутатами позбавили членства у партії. Знаково, що трапилося це після резонансного голосування за скандальні зміни до генплану міста, проти якого виступили громадські активісти та екологи. Протистояння всередині партії переросло у справжній політичний конфлікт – екс-свободівців силою не впускали на сесії міської ради і вже понад півроку намагаються незаконно позбавити депутатства. Та, виконавши процедуру з порушеннями, довести її до кінця не змогли. Принаймні, поки що. Ігор Турський розповів «Нашому ДНЮ» про політичні баталії у міській раді, причини виключення зі «Свободи», депутатську діяльність та плани на майбутнє.

– Ігоре Володимировичу, тож яким для вас був минулий, 2017 рік?

– Особливим, цікавим, випробувальним. А ще важким, насиченим, багато у чому – повчальним. Виключення з партії за принципові незгоди з аморальними вказівками, протистояння з міським головою, ганебне блокування моєї участі в пленарних засіданнях сесій … Але я абсолютно не шкодую за тим, що було зроблено. Дії моїх опонентів загартували мене та допомогли отримати справжню усвідомлену підтримку багатьох тернополян. Якби повернути час назад, то я би у своїх діях за останніх два роки точного нічого б не міняв. Сьогодні комфортно почуваю себе в тій ситуації, що є. Справжня свобода духу, думки, дій – це неймовірно велика цінність і, я б сказав, дороге задоволення для політика. Усвідомлюю якою небезпекою став для корумпованої влади, якщо вони готові ганьбитись, влаштовуючи фізичне блокування доступу до публічного майданчика з мікрофоном – пленарного засідання сесії. Чітко розумію, що роблю правильно і мені не соромно за свої вчинки. Події, які траплялися цього року, допомогли мені перевірити на щирість та правдивість людей, які мене оточували. З багатьма ми тривалий шлях йшли пліч-о-пліч, будували спільні плани на майбутнє. У найважчий момент ці люди проявили свою слабкість. Багато з них не пройшли випробування владою та грошима і показали, що нездатні на справжні вчинки, що ними рухають меркантильні інтереси та навіть банальний страх. Але це вибір кожного. Я переконаний, такі ситуації роблять мене сильнішим і залишають поряд лише надійних друзів, однодумців, партнерів.

– Як вважаєте, що стало причиною вашого виключення з ВО «Свобода» та блокування роботи у сесійній залі?

– У ВО «Свобода» мене запросив Михайло Головко, ще будучи моїм студентом у 2008 році. Привернула увагу та зачепила, як то кажуть, за живе саме щира віра тодішньої «Свободи» не в балаканину, а у радикальні зміни й жертовне служіння Україні. Я вступив у партію не заради депутатства як такого. Партію сприймав як інструмент для втілення задумів по зміні міста та країни на краще. Головною причиною мого виключення з ВО «Свобода» стало те, що ми з колегами-депутатами почали вимушено опонувати міському голові Сергію Надалу і робили це фахово, змістовно та конструктивно. Однак він категорично не сприймає критики. Водночас, усвідомлював, що наші ініціативи, котрі є добрі для міста, все ж несуть серйозні загрози для вибудованої ним аморальної та корумпованої системи влади, тож вирішив вплинути на нас через партію. Свідченням нашої позиції є те, що ми не проголосували за, без перебільшення, злочинні зміни до генплану міста у березні минулого року, які лобіював Сергій Надал, також ми підтримали боротьбу тернополян проти котелень на торфі, ущільнення забудови у місті, виступили проти сумнівних інвестиційних угод та багато іншого.

– Під час виборів ви отримали велику підтримку виборців. Незважаючи на вихід з партії, продовжуєте роботу на своєму окрузі? Що вдалося зробити за 2017 рік?

– Виборчий округ для мене – це не якась чітко формалізована територія з фіксованими межами. Насамперед, це мій рідний мікрорайон, де мешкає моя сім’я, тут я навчався, тут живуть мої вчителі, друзі, однокласники. Мій депутатський округ – це моя мала батьківщина, за яку я відчуваю особливу відповідальність. Щотижня я проводжу прийоми, спілкуюся з людьми, намагаюся допомогти їм у вирішенні проблем. Раз у місяць консультації щодо різних питань надає юрист. Повірте, для цього не потрібен ані депутатський мандат, ані партійний квиток. Зважаючи на здобутий досвід, допомагати вирішувати проблеми тернополян можна і як простому громадянину. Звичайно, буває важко, у міській раді незаконно ігнорують наші проекти рішень, блокують ініціативи. Але все-таки багато вдається зробити. Ми допомагаємо людям з оформленням субсидій, перерахунком пенсій, налагодили співпрацю з громадськими організаціями. Разом з однодумцями регулярно возимо допомогу у зону АТО. Зараз працюємо над зверненнями людей щодо неякісно виконаних робіт підрядниками на окрузі – звернулися і до правоохоронців, і в прокуратуру, щоб це було ліквідовано, а винні були покарані. Минулоріч на окрузі відкрили нічне «казино», але спільно з мешканцями за два місяці вдалося його виселити із житлового будинку. До нас завжди звертається багато людей. Намагаємося усім допомогти. Приємно, коли це вдається. Звичайно, є проблеми, які без міської ради важко вирішити. До прикладу, в одному з дворів два роки блокуються ремонтні роботи – при тому, що дорожнє покриття вже зняте, щебінь завезений. Це дуже низько використовувати людей як заручників, зводячи політичні рахунки. Також ми від округу подали на Громадський бюджет два проекти. Один з них – це будівництво спортивного стадіону – про таку зону для здорового відпочинку вже давно мріють мешканці мікрорайону «Сонячний». На жаль, номінаційний комітет під час першого засідання погодив цей проект, а наступного дня відхилив. Однак нам пообіцяли у міській раді, що стадіон таки збудують. Вже навіть розроблена проектно-кошторисна документація, тому сподіваємося, що у 2018-му мрія тернополян здійсниться за кошти з міського бюджету. Ще один наш проект «Локація здоровий людей» виграв кошти Громадського бюджету, тож у сквері Лепкого цього року облаштують спортивний майданчик і з’являться вуличні тренажери.

– Яку стратегію необхідно обрати, аби Тернопіль розвивався? Що насамперед потрібно для цього зробити?

– Місто повинне мати чіткий план розвитку, формувати цілі та завдання на майбутнє. Щоб громада розуміла, куди ми рухаємося. І чиновники, і міська рада знала, що вони роблять. Стратегічний план повинен бути хоча б на десять років і бути реалістичним для втілення. Його потрібно погодити з депутатами. Сьогодні такий документ написаний «для галочки» і керівництво міста практично не використовує. Тернополю потрібне чітке бачення, як розвивати охорону здоров’я, освіту, культуру, адже це основа, яку ми закладаємо у наших дітей і на це потрібно витрачати кошти. Звичайно, у короткотерміновій перспективі бруківка ефективніша – і місто ошатне, і виборці проголосують. Однак, якщо ми вкладатимемо кошти у розвиток дітей, молоді, то через десять років матимемо освічене суспільство, добрих фахівців і позитивну динаміку зростання рівня та якості життя. Місто потрібно оновлювати, ремонтувати вулиці, але водночас правильно розставляти пріоритети. Сьогодні міська влада брутально добуває термін, незважаючи ні на тернополян, ні на інтереси міста і його майбутнє. Відкрито ряд кримінальних справ щодо діяльності міських чиновників. Я переконаний, ці розслідування будуть доведені до логічного кінця і винні відповідатимуть. Йдеться не лише про посадовців міської ради, а й про бізнесменів, які наважувалися на незаконні угоди заради швидкої наживи.

– Свого часу ви активно займалися викладацькою та науковою діяльністю. Чи продовжуєте цю справу сьогодні?

– Університет –це чудова частина мого життя. Адже студенти – відкриті і щирі, вони чудово відчувають, якщо говориш неправду, пробуєш зверхньо або байдуже ставитися до них. Після невеликої перерви я знову викладаю – тепер у Технічному університеті. Сьогодні приділяю багато часу проектам, зв’язаним з науковою діяльністю. Маю надзвичайно амбітні плани у цій сфері. Не виключаю, що своє майбутнє пов’язуватиму саме з наукою.

– Хто для вас є авторитетом і прикладом у житті?

– Найбільшим авторитетом є мій батько. Він – надзвичайно порядна людина, талановитий та відповідальний керівник. У 80-х заснував свою фірму. Був час, коли в нього на підприємстві працювало близько двохсот людей. Досі не чув про нього від інших жодного поганого слова – що когось обманув чи не виплатив зарплату. Його надзвичайно поважали люди. Батько вчив і виховував мене справжнім чоловіком – бути відповідальним за свої слова і вчинки, привив загострене відчуття справедливості. Сьогодні у тата серйозні проблеми зі здоров’ям, ми всією сім’єю його підтримуємо. Я дуже ціную спілкування з батьками. І дуже хотів би, щоб мої діти були схожі на них.

– Що запланували на 2018-ий?

– Маю багато задумів. Продовжую свою депутатську та політичну діяльність. Робитиму усе від мене залежне, щоб тернополяни отримали можливість обрати гідну альтернативу діючій владі. Один в полі не воїн. Маємо працювати на консолідацію здорової частини місцевого політикуму та громадського сектору, а також на пошук нових громадських та політичних лідерів із справжніми високими та стійкими моральними цінностями. Як ми побачили, є багато людей, які нам довіряють. Ми не можемо їх розчарувати. Адже те, що відбулося в нашій державі за останні роки, трохи дисонує з тим, що відбувається у Тернополі. Люди, які до останнього стояли на Майдані, ті, що втратили в АТО своїх рідних, вочевидь, не розуміють, чому у місті хочуть запустити котельні на торфі, а парки забудовують, чому у міську владу озброєні охоронці не пускають матерів з дітьми. Тернополяни все більше усвідомлюють аморальність політтехнологічної хитрості «хоч краде, але й шось робить». Це «гасло» для націй з комплексом меншовартості. Українці здатні віднаходити з-поміж себе тих, хто ефективний, порядний і не краде.

– Ваші побажання тернополянам напередодні різдвяних свят?

– Нехай новий 2018 рік стане для нас роком позитивних змін та втілення всіх задумів. Щиро зичу тернополянам бути мудрими, сприймати місто як свій дім, розуміти, що від кожного з нас залежить, як житимуть наші діти.

Юлія Томчишин

журналіст, "Наш ДЕНЬ"

Loading...
загрузка...

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

// //-->