Останнім часом засоби масової інформації вибухнули сенсаційною новиною: у збірної Росії через допінг відібрали медалі Олімпіади-2014 у Сочі та позбавили команду першого місця у загальному командному заліку. Хронологію цього скандалу у своїй публікації досліджував журналіст «Експресо» Дмитро Марценишин.
У Росії великі проблеми з допінгом розпочалися навесні 2016 року. Саме тоді в авторитетному американському виданні New York Times було опубліковане розслідування, яке ґрунтувалося на заявах екс-глави московської антидопінгової лабораторії Григорія Родченкова. Представлені ним документи лягли у основу доповіді незалежного експерта Всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДА) Річарда Макларена.
Родченков надав докази існування у Росії допінгової програми, яку підтримують на державному рівні. За його твердженням вона була розроблена спеціально під Олімпіаду-2014 у Сочі, у якій росіянам поставили за мету за будь-яку ціну перемогти у загальному командному заліку.
До процесу було залучено співробітників ФСБ, які після змагань підмінювали допінг-проби сечі зі слідами заборонених препаратів на “чисті” зразки. Зокрема, інформатор ВАДА стверджував, що, крім інших, були замінені й 15 допінг-проб російських призерів Олімпіади-2014, на якій збірна Росії у загальному заліку стала першою, здобувши 13 золотих, 11 срібних та 9 бронзових медалей.
Але святкували росіяни недовго. Імена порушників спочатку тримали у таємниці, але після ретельного розслідування ВАДА, їх почали оприлюднювати і забирати медалі у російських спортсменів. Першими дискваліфікували російських лижників – Євгена Бєлова, Олександра Легкова, Максима Вилєгжаніна, Олексія Пєтухова, Юлію Іванову та Євгенію Шаповалову.
Потім покарали скелетоністів Олександра Третьякова, Олену Нікітіну, Ольгу Потиліцину та Марію Орлову.
А 24 листопада одразу двох золотих нагород позбавили російських бобслеїстів – у змаганнях двійок та четвірок. Дискваліфікації заробили прапороносець збірної Росії у Сочі Олександр Зубков, а також Олексій Воєвода, Дмитро Труненков та Олексій Негодайло. Про чергові покарання МОК повідомив 27 листопада ввечері: через допінг довічно дискваліфікували скелетоніста Сергія Чудінова та біатлоністок Яну Романову і Ольгу Вілухіну. Останні двоє були срібними медалістками Сочі у жіночій естафеті, а Вілухіна фінішувала другою у спринтерській гонці.
Таким чином, у збірної Росії відібрали три золотих, шість срібних та дві бронзові медалі. Після цього у росіян залишилося 10 золотих, 5 срібних та 9 бронзових нагород, з якими вони втратили перше місце у загальному командному заліку – господарів Ігор випередили Норвегія (11-6-12) та Канада (10-10-5).
Згадувані спортсмени мають право оскаржити рішення у Міжнародному спортивному арбітражі у Лозанні. Але практика подібних справ доводить, що виграти справу у МОК практично не можливо.
Та навіть не це – найгірше для росіян. Зараз стоїть питання набагато важливіше, ніж розподіл нагород Сочі. Через фальсифікації чотирирічної давнини збірну Росії взагалі можуть не допустити до Олімпіади-2018 у південнокорейському Пхенчхані. МОК та ВАДА у провині росіян не сумніваються.
16 листопада Російське антидопінгове агентство не змогло повернути собі акредитацію ВАДА. Це означає, що поставлених вимог росіяни не виконали та продовжують порушувати правила. Остаточне ж рішення стосовно участі збірної Росії на Олімпіаді у Пхенчхані ухвалили вчора на засіданні виконкому МОК.
Інтрига зараз полягає у тому, наскільки жорстким буде покарання росіян. Наразі, найбільш вірогідним виглядає допуск до змагань окремих спортсменів, які виступатимуть не під російським, а під олімпійським прапором. Не лунатиме на честь переможців і національний гімн. Також ймовірно, що дискваліфікованими можуть бути цілі команди з окремих видів спорту. До такої практики МОК вже вдавався під час літньої Олімпіади-2016 у Ріо-де-Жанейро, куди не пустили збірну Росії з легкої атлетики. Не виступали росіяни й на Паралімпіаді-2016 у Бразилії.
У Росії вже пролунали заклики бойкотувати Олімпіаду у Пхенчхані, у разі заборони виступати під своїм прапором. Зокрема, про неприпустимість поїздки на таких умовах до Південної Кореї заявила олімпійська чемпіонка з ковзанярського спорту, а нині депутат держдуми Світлана Журова. Водночас, міністр спорту Росії Павло Колобков заявив, що Росія не має наміру бойкотувати ігри у Пхенчхані і виконає будь-яке рішення МОК.
Але слова високопосадовця – далеко не визнання своєї провини, а швидше прагнення не потрапити під ще більші санкції. Адже у портфелі у ВАДА є ще чимало компромату. Зараз триває розслідування стосовно вживання допінгу 34 провідними російськими футболістами у 2014 році.
Якщо їх провину буде доведено, то Росія може залишитися без своєї збірної на домашньому чемпіонаті світу. Тому різкі кроки у подібній ситуації вкрай небажані.
Між тим, у Росії далекі від того, щоб визнати свою провину та навести лад з допінгом. Натомість тамтешні ЗМІ й далі роздмухують істерію навколо всесвітньої змови проти російського спорту.
І тут досить показовий момент із дискваліфікованими російськими медалістами Олімпіади-2014. Попри те, що МОК позбавив їх медалей, спортсмени й надалі продовжують отримувати олімпійські стипендії у своїй країні – позбавляти їх цих виплат ніхто не збирається. Тобто, брехунів та порушників держава й не думає карати, а навпаки заохочує їх. Бо сама ж винна у цьому.
