Стрічка новин

Найміть собі лікаря: в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла у Тернополі як уже невдовзі лікуватимуть українців

Супрун

З 1 січня в Україні розпочалася реформа галузі охорони здоров’я. Багато пересічних мешканців міст і сіл про неї або знають мало, або взагалі не чули. Втім, у МОЗ обіцяють, що зміни будуть і вони стосуватимуться кожного. Наприклад, уже до 1 липня нам потрібно знайти лікаря, якому довіряємо, і підписати з ним контракт. Де його шукати і які зміни в медицині на нас ще чекають?

«Це я, сімейний лікар, приніс договір…»

Вже не перший рік в Україні планують якісь чергові кроки з реформування охорони здоров’я. Ще в 2011 році урядовці на чолі з Миколою Азаровим та Раїсою Богатирьовою активно використовували гасло про те, що, як у країнах Європи, “гроші ходитимуть за пацієнтом”. Втім, гроші далі “ходять із пацієнтом” – коли потрібно платити буквально за все, щоб отримати медичну допомогу. Запустити реформи збираються нинішнього року в рамках переведення системи охорони здоров’я на страхову модель. Вже влітку зміни має відчути первинна ланка медицини.

Що це означає для нас із вами? До 1 липня українців просять укласти договір із сімейним лікарем. Це може бути фахівець, до якого ви зараз ходите, або ж будь-який інший, якому довіряєте. Вибір залишається за пацієнтом. Саме на основі договору держава буде оплачувати лікування. За кожного пацієнта лікар отримуватиме певну суму в місяць.

Якщо пацієнту щось не сподобається, він зможе розірвати контракт і укласти його з іншим фахівцем. При цьому прив’язка до місця проживання взагалі скасовується. Однак, краще обирати лікаря, який практикує поруч з вами. Адже він буде видавати рецепти на ліки, вартість яких відшкодовує держава, медичні довідки та прийматиме рішення про ваше подальше лікування. Якщо у вас, приміром, заболіла нога, самому піти до ортопеда, як раніше, вже не вдасться.

Звісно, є ситуації, коли лікар у відпустці або коли пацієнту потрібна допомога в чужому місті. У таких випадках можна буде звернутись до найближчого чергового центру первинної допомоги.

Реформа з точки зору сільської бабусі

Де ж знайти справді кваліфікованого лікаря? А якщо ви живете у віддаленому селі, де нема ні амбулаторії, ні нормальної дороги?

– Коли ми будемо платити за кожного пацієнта, то лікарі самі будуть зацікавлені в тому, щоб цього пацієнта знайти і надавати якісні послуги, – запевняє Уляна Супрун. – Також має бути відповідальність самих людей і місцевої влади. Якщо в селі нема своєї амбулаторії, можливо, вона є в сусідньому. Сільська рада має виділити приміщення, куди лікар зможе приїжджати хоча б раз у тиждень і приймати пацієнтів. Є також ідея: запровадити медичне таксі для того, щоб відвідувати пацієнтів. Але не може бути так, що кожен хворий почне викликати собі лікаря додому, якщо може прийти на прийом. 

Не закриють, але перепрофілюють?

Наразі в МОЗ радяться щодо того, як мають виглядати так звані маршрути пацієнта. Йдеться про створення в областях госпітальних округів. У кожному з них повинна бути, зокрема, повноцінна лікарня, в якій оперують і народжують дітей, накладають гіпс і лікують при інфекційних захворюваннях. Округ формується таким чином, щоб з прилеглих до нього населених пунктів до лікарні можна було дістатися в ме­жах години, в тому числі й на машині швидкої допомоги.

–  Зараз ми працюємо з регіонами, щоб вони самі вирішували, як госпітальні округи мають виглядати, – говорить в.о. міністра. – Приміром, у Тернопільській області має бути чотири округи.  Бо в Києві  ми можемо подивитись на карту і собі намалювати, що хочемо, але на місцях краще знають, які лікарні можуть надавати певні послуги, чи є туди нормальні дороги, щоб доїхати. Бо дороги – велика проблема.

Навіщо потрібні госпітальні округи? Для оптимізації. Як би не намагалися заговорити проблему представники влади, але саме це слово звучить основним лейтмотивом. В області, каже Уляна Супрун, можна облаштувати і 25 госпітальних округів, однак – якщо місцева влада знайде на них фінансування.

У буденному сьогоденні отримаємо те, що якщо визначені лікарні пріоритетні, у розвиток яких будуть направлені інвестиції, значить, будуть і непріоритетні. Судячи з відповідей чиновників, наразі немає чіткого уявлення, що повинно відбуватися з такими установами, зокрема з районними лікарнями. Обіцяють, зокрема, що жодну закривати не будуть. Але так, як було, не залишиться.

Хто буде платити?

Найбільше, мабуть, що цікавить пацієнтів – хто платитиме за медичні послуги. У планах Мінохорони здоров’я – створити систему державного медичного страхування. Проте, запровадження нових податків чи страхових внесків не передбачається. Фінансовими питаннями займатиметься Національна служба здоров’я – центральний орган виконавчої влади, що і направлятиме виділені державою кошти тому лікарю, з яким пацієнт підписав договір.

– Ніщо не є безкоштовним, бо навіть за нашу начебто безкоштовну медицину ми всі вже заплатили податки, – пояснює Уляна Супрун. – Що передбачає реформа? На первинній ланці на кожного пацієнта будуть виділені гроші згідно з підписаним договором. Є базовий пакет послуг, їх пацієнти зможуть отримати, не сплачуючи своїх коштів. Якщо потрібно – сімейний лікар скерує хворого на вторинну ланку. Цього року в лікарнях все буде без змін, але вже з наступного за медичні послуги там платитимуть по-іншому.

Кожна хвороба, пояснює Уляна Супрун, матиме свій специфічний код, будуть визначені й тарифи на лікування.

– На первинній ланці стовідсотково будуть надані безоплатні медичні послуги, це стосується і екстреної допомоги, – розповідає Уляна Супрун. – На вторинній і третинній ланці не буде достатньо фінансування в держави, тому ми плануємо запровадити співоплату. Пацієнт може додатково мати приватну страховку, будуть і соціальні програми для тих, хто не має змоги сам платити. Так само як є субсидії, можуть бути субсидії в медицині. Крім того, місто й село можуть допомогти. Але, можливо, і самому треба буде заплатити цю різницю.

“Не 10 заповідей Божих”

Реформування галузі має тривати три роки. Уже у 2020-му, каже в.о. міністра, система охорони здоров’я в Україні абсолютно зміниться. Втім, для початку змін у медицині бракує ще кількох прийнятих законів.

– Ми вже два роки чекаємо на закон щодо автономізації медичних закладів, – каже в.о. міністра. – Бо ми не можемо мати державне страхування, якщо медичні заклади не є автономними і не можуть  отримувати кошти від державної страховки. Також чекаємо на закон щодо державного страхування. Необхідні й зміни до бюджету і до самого Бюджетного кодексу, аби з липня 2017 вже по-іншому можна було оплачувати первинну ланку.

У МОЗ переконують: реформа дозволить покращити надання медичних послуг, підвищити зарплати лікарям, які наразі прив’язані до тарифної сітки, і стимулюватиме людей вчасно звертатися по допомогу.

– Звичайно, є нарікання, що має бути безкоштовна медицина, – каже Уляна Супрун. – Ні, має бути безоплатна. Українці в лікарнях зараз платять за все. Які можуть бути нарікання? Зараз як є? Йдете до одного лікаря – беруть гроші одні, далі – інші. Реформа передбачає, що є послуги, які люди гарантовано зможуть отримувати безоплатно. Якщо потрібно інше, то держава за визначеним тарифом частину заплатить, решта – ви.

Пересічні ж українці хвилюються, що позбудуться і того, що було. Критики реформи зазначають, що гроші ж, які мають піти за пацієнтом, не такі великі, як анонсує міністерство. Недостатньо і кваліфікованих сімейних лікарів. А от тих медиків, чиї заклади підпадуть під оптимізацію, схоже, теж доведеться “оптимізувати”.

Висловити свою думку щодо реформи можна наразі на сайті МОЗ, де триває громадське обговорення проектів рішень. Пропоновані зміни, запевняють у міністерстві – це не “10 заповідей Божих” і їх можна коригувати.

Втім, перших результатів можна буде чекати, коли запрацює страховий механізм, а пацієнти підпишуть перші договори зі своїми лікарями.

Антоніна Брик

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"

Loading...
загрузка...

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

// //-->