Щоразу перед виборами українські політики перетворюються у санта-клаусів. Роздають продуктові набори, безкоштовні газети, проводять «халявні» концерти. Обіцяють підвищити пенсії і зарплати… А пізніше витрушують з гаманців українців свої «подарунки». Ще й з процентами.
На носі вибори-2019. Політикум уже почав презентувати себе майбутнім виборцям. Зокрема, багато говориться про підвищення мінімальної зарплати. На перший погляд – логічно. Бо прірва між «мінімалкою», яку отримує народ і платнею його «слуг» – бездонна. Але вітчизняні експерти застерігають: українська економіка зростає повільно, а зарплати – швидко. І це не є чимось добрим. У владі хотіли б ощасливити людей «мінімалкою» у 4100 гривень. І це в той час, коли квартальний держбюджет за доходами недовиконано на шість мільярдів гривень! У Міжнародному валютному фонді сумніваються, що Україна зможе позичити на світовому фінансовому ринку достатньо ресурсів під хороший відсоток для ліквідації дефіциту бюджету.
За словами економістів, держбюджет зараз наповнюється за рахунок інфляції. Тож підвищена «мінімалка» може просто «згоріти» в інфляційному «вогні». І що тоді вартуватимуть ті 4100 гривень?
У Мінфіні тим часом підрахували: Україна віддаватиме борги аж до 2045 року. І то за умови, що влада не позичатиме більше жодної копійки. Якби ж то! Уже сподіваються на транш від МВФ у розмірі $2 мільярдів.
Зараз зовнішній і внутрішній борг нашої країни складає понад три трильйони гривень. Більше трильйона – це зовнішній борг, який треба віддавати у валюті. За теперішнім курсом – це майже $40 мільярдів. На кожного українця – по $1000. Плюс ще по 50 тисяч гривень внутрішнього боргу на кожну людину, які держава набрала в борг у банків під випуск цінних паперів.
Проте ця боргова арифметика, здається, не вельми хвилює політичний істеблішмент. Депутати, політики, чиновники хочуть жити і працювати у комфорті. Уже сьогодні. «Світле майбутнє» – для простих людей.
Приміром, за гроші платників податків причепурять готель «Київ» для нардепів. Витратять на це 1 мільйон 134 тисячі гривень. Конче потрібні парламентарям італійські меблі (а чому не вітчизняного виробника?), нові телевізори, посуд для ресторану та кухні, обновки для ванних кімнат тощо.
Телевізорів придбають на 199250 гривень, повідомляє «Експрес-онлайн». Посуду закуплять не мало, не багато – 4552 одиниці. На 160 тисяч гривень у готелі покращать Інтернет-послуги та інше.
Крім того, в цьому році збільшили витрати на утримання автопарків перших осіб держави. А це – розкішні іномарки, VIP-гаражі, чимало обслуговуючого персоналу. Так, за Кабміном числиться 130 автомобілів, які обслуговують 182 працівників. Утримання однієї автівки з автопарку прем’єра Володимира Гройсмана обходиться у 352403 гривні в рік.
На балансі парламенту – 176 автомобілів. Їх обслуговують 187 водіїв, сказав журналістам згаданого видання перший заступник керівника Апарату Верховної Ради України, керуючий справами Петро Боднар. Утримання одного авто тягне мало не на півмільйона – 446 тисяч гривень на рік. У 2017 році на утримання депутатського автопарку пішло 50 мільйонів 900 тисяч гривень. Цьогоріч витрати сягнули 78 мільйонів 500 тисяч.
У президентському гаражі, тобто, на балансі славнозвісної «ДУСі» – Державної організації «Автобаза» Державного управління справами – понад 200 автомобілів. Їх обслуговують 342 працівників, із них – 187 водіїв. Звісно, цим добром користується не лише глава держави – його підлеглі також.
Утримання автопарку АП торік вартувало державі 135 мільйонів 657 тисяч гривень. Цього року подорожчало до 202 мільйонів 876 тисяч. На обслуговування однієї автівки йде 852420 гривень.
Щороку поїздки посадовців Кабміну, Ради і АП службовими авто коштують 327 мільйонів 188 тисяч гривень. У скільки обходиться утримання автопарків чиновників у загальнодержавних масштабах – важко сказати.
Торік у Нацдержслужби нарахували в Україні більше 200 тисяч чиновників. Але це не точна цифра, зазначили у відомстві. Та й експерти кажуть: вона може бути вищою. А ось на початках незалежності, у 1992 році, в Україні працювало близько 60 тисяч чиновників. У 2013-у – їх було аж 372 тисячі!
Чому в країні, якою керують сотні тисяч «умів», зростають державні борги, через раз дихає економіка, збідніли люди, катастрофічно зменшується чисельність населення? Який коефіцієнт корисної дії від багатотисячної армії чиновників? Фактично, такий же, як від політиків-«санта-клаусів». Щоправда, казковий герой за свої подарунки нічого не вимагає.
