Стрічка новин

Радник Міністра МВС Михайло АПОСТОЛ: «Модель регулювання обігу земель має бути спрямована на захист національного виробника»

Радник Міністра МВС Михайло АПОСТОЛ: «Модель регулювання обігу земель має бути спрямована на захист національного виробника»

Уже вкотре наш земляк, громадсько-політичний діяч та меценат Михайло Апостол на сторінках нашої газети піднімає гострі та злободенні питання у сфері земельних відносин. Сьогодні пропонуємо вашій увазі його, як завжди, аналітичні та обґрунтовані відповіді на запитання читачів «Нашого ДНЯ».

– Пане Михайле, ви нерідко критикуєте владу за те, що вона, нібито, губить сільськогосподарське виробництво та не створила умов для розвитку фермерства. А тим часом, виявляється, що у 2016-2017 роках Україна експортувала майже 44 мільйони тонн зернових, що є абсолютним рекордом за всі роки нашої незалежності.  

– Цікаво, чи будемо ми колись радіти не кількісним продажам сировини (для цього великого розуму не потрібно), а сумами експорту переробної продукції, додаткова вартість якої буде значно вищою від вартості сировини. Продукції, яка буде вироблена на сотнях тисяч новостворених малих і середніх підприємств, де працюватимуть мільйони українців. А поки що, маючи у своєму розпорядженні 32 млн. га ріллі, ми реалізовуємо за кордон сільськогосподарської продукції лише на 15 мільярдів доларів, тоді як, наприклад, Нідерланди з мільйоном гектарів сільгоспугідь отримують від експорту 87 мільярдів. Я вже не говорю про Німеччину, Францію, Польщу…

– Хочемо ми того, чи ні, а ринок землі в Україні таки буде. Принаймні цього від української влади нині вимагають і міжнародні донори, і вітчизняні латифундисти, які лобіюють свої інтереси в тому числі і через народних депутатів.

– Цей ринок жодним чином не повинен бути банальним базаром. У сфері земельних відносин мають діяти чіткі закони, які унеможливлять різноманітні махінації і з ціною на землю, і з її власниками. Зокрема, щоб вирішити суперечності щодо закону про ринок землі сільськогосподарського призначення, рекомендую законодавцям зважити, що найпоширенішими інструмен­тами законодавства розвинутих країн світу щодо обігу земель, є:

– надання переважного права власни­кові чи користувачеві сусідньої земельної ділянки набувати її у власність чи в оренду з метою консолідації земель;

– утворення спеціалізованої установи, яка здійснює регулювання земельних відно­син та має право на придбання земель і пе­редачу їх в оренду, проводить вилучен­ня/викуп земельних ділянок у осіб, які не мають наміру займатися сільським госпо­дарством, для подальшого їх перерозподілу до осіб, котрі мають таке бажання;

 – право на земельну ділянку мають осо­би, пов’язані із сільським господарством, або ті, що мають відповідну освіту. Особа, яка веде сільськогосподарське виробництво, повинна проживати на даній території;

 – контроль за тим, щоб не виникала фрагментація чи надмірна концентрація ділянок;

 – заборона на використання небезпеч­них для здоров’я людини й тварин хімікатів та добрив, які завдають шкоди навколишньому природному середовищу;

– застосування штрафних санкцій до власників земельних ділянок, які їх не обробляють, не належним чином використо­вують або допустили зниження родючості земель.

Тож вважаю за доцільне запровадити подіб­ні інструменти у вітчизняній практиці регу­лювання земельних відносин, що сприятиме формуванню сімейного фермерського гос­подарства на селі та підвищенню рівня сіль­ської зайнятості, а також зростанню доходів сільського населення, забезпеченню продо­вольчої безпеки та потреб населення у хар­чових продуктах за прийнятними цінами.

– У своїх публікаціях на «земельні» теми ви неодноразово звертаєтеся до досвіду європейських країн. Але ж, напевно, Україні не завжди підходить те, що добре для інших.

– Звичайно, у кожній країні є свої особливості, застосовуються різні моделі державного управління та регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Проте повсюдно є й спільні риси і найголовніша з них –  чітка спрямованість на захист національного товаровироб­ника (фермера). Практично усі країни, які пройшли етап становлення ринкового обігу земель, мали довгострокові цілеспрямовані програ­ми, які, окрім іншого, передбачають надання пільгових кредитів на придбання земель місцевим фермерам. Аналіз регулювання ринкового обігу зе­мель сільськогосподарського призначення в окремих країнах ЄС засвідчив – відправною точкою у їхній політиці є наявність чітко ви­значеної мети. Так у Німеччині, Польщі та Франції регулювання ринкового обігу земель спря­мовується на розвиток фермерства, що є ос­новним вектором аграрної політики, визна­ним на законодавчому рівні. У жодній із країн Європи ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення не є «абсолютно вільним», а навпаки, конт­ролюється і регулюється через спеціалізова­ні агентства. Згадані агентства відіграють роль ріелтора, який, за визначених законо­давством умов, може брати участь у транс­акціях щодо купівлі-продажу земельних ді­лянок. Досить поширеною умовою купівлі зе­мель сільськогосподарського призначення є професійна підготовка покупця, наявність у нього засобів виробництва та необхідного ка­піталу тощо. Саме тому я вважаю, що європейський досвід щодо регулювання земельних відносин мо­же бути цінним для України під час побудови національної моделі регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського приз­начення.

– За роки війни на Донбасі десятки тисяч українців хоробро захищали Україну і, повернувшись до мирного життя, справедливо вимагають від держави того, що вона їм обіцяла. Зокрема – землю. Як можна вирішити цю проблему і тим самим зменшити соціальну напругу в суспільстві? Чи вистачить землі для всіх АТОвців? 

– Відповідь на це питання дав Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 7 червня 2017 року номер 413. Сам того не розуміючи, Кабмін визнав, що державна земля використовується незаконно. Щоб не бути голослівним, цитую: «На сьогодні у державній власності перебуває 10,4 млн. га сільгоспугідь, з яких 3,2 млн. га – у постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій, 2,5 млн. га .- У ЗАПАСІ, (НЕ НАДАНІ У ВЛАСНІСТЬ ТА КОРИСТУВАННЯ), решта – в оренді». Скажіть на милість, чи хтось бачив отих 2,5 млн. га пустирів нерозораних? Тож ще раз наголошую: щоб вирішити проблему із наділами для учасників АТО, потрібно приблизно 400 тисяч гектарів землі. Вона є. Це – 2,5 млн. га землі запасу, не надані на сьогодні у власність та користування. Також частину земельних ділянок можна виділити із 3,2 млн. га земель, які знаходиться у постійному користуванні у підприємств, установ та організацій.

Але не все так просто вирішується, тому що є так звана «прокладка» – чиновник, який за різним корупційними схемами незаконно віддав цю землю в користування. Саме тому і з’явилося доручення Міністра МВС Арсена Авакова щодо сприяння, допомоги, прискорення та подолання всіх штучних перешкод у вирішенні цих питань.
На виконання цього документа при МВС України створено і працює управління у справах учасників АТО, яке займається вирішенням усіх соціальних питань учасників АТО і в тому числі допомагає у вирішенні всіх технічних питань –  аж до отримання актів на земельні ділянки. Керує управлінням Мельник Василь Васильович, активний учасник бойових дій, був важко поранений у бою.

Останнім часом тільки в Київській області, завдяки нашому сприянню, виділено більше 300 ділянок. Ще на 220 ділянок виготовляється технічна документація, а майже на 100 приймають заяви. В результаті 65 ділянок отримають сім’ї загиблих, більше 60 – сім’ї поранених, а решту – учасники бойових дій, які захищали Україну у перші дні війни.

– І наостанок дещо незвичне запитання. Нещодавно один з відомих партійних лідерів запропонував зобов’язати усіх, хто орендує землю, утримувати з розрахунку на гектар угідь – по одній корові.  Що ви думаєте з приводу такої просовітської «примусівки»?

– Відповім з гумором: надзвичайно сильна пропозиція і сильний хід. Є шанс утримувати в Україні 27 мільйонів корів. Молоко потече рікою. Але я б ще додав: обов’язково утримувати по два бички, чотири свинки, 50 кроликів , кури, гуси, качки, індики – не менше 100 штук. І потім тихенько всю цю живність оподаткувати. А як інакше? За що ж тоді любити фермерів?

Loading...
загрузка...

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

// //-->