Стрічка новин

Що буде з цінами після першого липня? Коментують тернопільські експерти

Із 1 липня Кабмін скасовує державне регулювання цін на продовольчі товари. Зокрема, це стосується борошна, хліба, макаронних виробів, круп, цукру, яловичини, свинини, м’яса птиці, ковбасних і молочних виробів, соняшникової олії, курячих яєць. Уряд також скасувує необхідність декларування виробниками змін оптово-відпускних цін на 13 груп товарів, граничних рівнів рентабельності виробництва борошна і хліба соціальних сортів та дитячого харчування.

– Яким чином рішення уряду відіб’ється на гаманцях споживачів: у бік зменшення цін чи збільшення? 
Ірина Петрівна СИДОР - к. е. н.,  доцент кафедри фінансів імені С.І. Юрія ТНЕУ

Ірина Петрівна СИДОР – к. е. н., доцент кафедри фінансів імені С.І. Юрія ТНЕУ

– Однозначно, скасування держрегулювання цін на продовольчі товари обумовить їх зростання. Зважаючи на те, що ця група продовольчих товарів відноситься до продуктів харчування першої необхідності, це, безумовно, стосуватиметься усіх громадян, незалежно від рівня їхнього доходу і особливо торкнеться населення з помірними статками, – відповідає на запитання «Нашого ДНЯ» Ірина Петрівна СИДОР – к. е. н.,  доцент кафедри фінансів імені С.І. Юрія ТНЕУ. – Насамперед відмітимо, що державне регулювання цін стосувалося встановлення торговельних надбавок не вище 15 відсотків до оптової ціни виробника (митної вартості) на 15 груп продовольчих товарів, а також встановлення граничних рівнів рентабельності виробництва борошна і хліба соціальних сортів. Відтак, зростання рівня торговельних надбавок чи рентабельності виробництва навіть на один відсоток обумовить ріст ціни для кінцевого споживача. А зростання рівня торговельної надбавки відбудеться обов’язково, адже її рівень у 15 відсотків не дозволяє покривати витрати продавця та ще й отримувати прибуток.

Сьогодні для населення з низьким рівнем доходів ціновий фактор справляє визначну роль при виборі товарів і послуг. Для споживача з мінімальним рівнем доходу частка витрат на продукти харчування зросте найбільше.

– Чи існує ймовірність так званої неадекватності цін? Адже, якщо немає контролю, ціни можна виставляти, як заманеться. Крім того, до переліченої групи продовольчих товарів потрапили ті, які користуються попитом в українців з малими статками.

– Державне регулювання цін на продукти харчування передбачало контроль з боку держави за рівнем цін та їх відповідність доходам споживачів, тобто, здійснювався контроль та забезпечувався певний рівень купівельної спроможності громадян щодо продуктів харчування першої необхідності. Скасування держрегулювання передбачає відпуск цін у «вільне плавання», що означає їх самостійне формування виробником (продавцем). При цьому слід зауважити, що неадекватного встановлення цін на продовольчі товари не слід очікувати, адже на їх рівень можуть впливати як виробники (продавці) через пропозицію товарів, так і споживачі – через попит на нього. З іншого боку, зважаючи на те, що до даного переліку продукції, яка підпадала під держрегулювання цін, відносяться продовольчі товари першої необхідності, обсяг їх споживання навіть при зростанні цін зменшиться несуттєво.

При скасуванні державного регулювання цін доречно було б посилити контроль за якістю продовольчих товарів, які реалізуються для населення.

– Хто від скасування держрегулювання цін, виграє, а хто програє, беручи до уваги державу (йдеться про податки):, виробник, продавець (як посередник між виробником і покупцем) чи покупець?
Тарас Ярославович МАРШАЛОК - к. е. н., доцент кафедри податків і фіскальної політики ТНЕУ

Тарас Ярославович МАРШАЛОК – к. е. н., доцент кафедри податків і фіскальної політики ТНЕУ

– Державна дерегуляція ринку продовольчих товарів, до яких належить: хліб, дитяче харчування, борошно, м’ясні вироби та інші групи споживчих товарів, може мати як і позитивні, так і негативні наслідки для держави, виробників, посередників, споживачів, – пояснює Тарас Ярославович МАРШАЛОК – к. е. н., доцент кафедри податків і фіскальної політики ТНЕУ. – Перш за все, що стосується держави, то після відміни держрегулювання цін, останні можуть дещо зрости. Якщо це стосується продовольчих товарів першої необхідності, замінників яким немає, таке підвищення призведе до зростання податкових надходжень до бюджетів відповідних рівнів. Зокрема, податку на додану вартість – основного податку на споживання в Україні, який формується у результаті купівлі товару і водночас створює надлишкове податкове навантаження на споживача. Щодо податку на доходи фізичних осіб, можна стверджувати: при зростанні ціни, зростатиме виручка виробника і продавця продовольчих товарів, а це може у перспективі призвести до зростання зарплати працівників. Як наслідок, це якраз і призведе до додаткових надходжень в бюджети ПДФО. Слід наголосити: прибуток підприємства (виробника, продавця-посередника) залежить від ціни продукції, зростання якої призводить у більшості випадків до підвищення показників рентабельності, тобто прибутку, а це – додаткові надходження податку на прибуток підприємств. Згідно першого сценарію, коли ми моделюємо зростання цін при незмінному рівні споживання (продовольчі товари важкозамінювані), виграє держава через додаткові надходження податків до бюджету, виробник, який отримає додатковий прибуток, а також найманий працівник, який отримає підвищення зарплати. Що стосується споживача, то зростання ціни призведе до зменшення доходів громадян, зниження можливостей до заощаджень і витрат на інші потреби.

Інший сценарій – коли покупець (споживач), через обмежений рівень доходів (низький рівень соціального захисту), буде змушений відмовлятися від товарів першої необхідності – м’ясних виробів, хліба (замінить його домашньою випічкою), молочних виробів. Результат: ринок диктуватиме умови виробнику, через низький попит, пропозиція також ставатиме меншою. Задля зростання попиту і пропозиції виробник не матиме альтернативи, окрім, як знизити ціну, що призведе до здешевлення технологій виробництва, пошуку альтернативних компонентів (замінників якісних складників продукції), якість продукції може знизитися, прибутки виробника зменшаться, виробництво знизиться, що може спричинити безробіття. У цьому випадку програють всі учасники ринку – від виробника до споживача.

Тому, в умовах ринкової економіки, дерегуляція можлива лише в умовах конкуренції, коли виробник дбає за якість продукції, доступність саме його товару на ринку через ефективне саморегулювання ціни. В умовах здорової конкуренції всі суб’єкти отримають достатню кількість переваг, держава – податки, виробник – прибуток, посередник – виручку від реалізації продукції, споживач – якісний продукт за доступною ціною. А в умовах монополії чи олігополії (коли на ринку є один або декілька потужних гравців, які диктують умови ціноутворення) дерегулювання ринку продовольчих товарів є небезпечним, виробник зможе встановлювати високу ціну на неякісний продукт, а це може порушити баланс на споживчому ринку продовольчих товарів, призвести до зубожіння населення і продовольчої кризи.

Loading...
загрузка...

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

// //-->