Із сумом та скорботою керівництво Тернопільської області, представники громадських організацій, держслужбовці, інтелігенція краю, духовенство, військовослужбовці, родини загиблих під час Євромайдану згадували жертв масових політичних репресій 1937-1938 років. Цей період вважається однією із найбільших гуманітарних катастроф минулого – Україна ж зазнала невимовних втрат, адже були убиті, замордовані, відправленні у заслання кращі сини і доньки української нації.
Мітинг-реквієм відбувся біля Тернопільського музею політичних в’язнів та репресованих. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, кого не оминули ув’язнення, тортури та смерть за Україну, традиційно поклали квіти до меморіальної композиції жертвам політичних репресій.
Тернопільщина згадувала тих, хто був ув’язнений у концтаборах або засланий у далекі безлюдні землі. Згадувала знищених радянською владою священників та віруючих, розкуркулених селян, розстріляну інтелігенцію, закатованих патріотів… Це був небачений обсяг організованих репресій, що охопили всі верстви населення суспільству: від вищого керівництва до далеких від політики представників наукової та художньої еліти, селян і робітників. Пекельна доля кожного із них залишила трагічний слід в історії, та водночас обернулася полум`ям, яке загартувало українську націю.
Молодій українській демократії важливо уважно вивчати історію, найтемніші її сторінки, аби не допустити чогось подібного у майбутньому. Драматичні події, які пережив український народ, доводять, що насильство й тоталітаризм ніколи не приносили добра. Майбутнє процвітання України можливо побудувати тільки на принципах демократії, верховенства права та рівності перед законом.
«Історія українського народу – це тисячолітня боротьба за утвердження власних кордонів, захист рідної мови, формування своєї церкви та власних поглядів на життя. Українство хотіли знищити багато разів, і сьогодні це наштовхує нас на роздуми над помилками, які були допущені. Свого часу нам забракло єдності та рішучості. І тоді прийшли ті, хто не підтримував ідею української держави на території Європи. Прийшла орда, яка за лічені місяці знищила сотні тисяч, репресувала мільйони українців. Тернопілля дещо пізніше відчуло «лагідність» червоного чобота, але все ж відчуло гостро й болісно. Тому закликаю всіх до розуміння, згуртованості та вшанування пам’яті тих, хто віддав своїє життя, переніс катування та роки заслання, але не зламався. Ми зобовязані пам`ятати цей терор, щоб не допустити його панування знову», – наголосив у своїй промові Степан Барна, голова Тернопільської ОДА.
Він нагадав присутнім, що тюрма, де сьогодні розміщено обласний музей політвязнів та репресованих, за лічені місяці пропустила через себе понад 70 тисяч патріотів – їхньою провиною було лиш те, що вони вірили в Бога, розмовляли українською мовою і любили власну землю. Голова ОДА закликав присутніх відвідати музей разом із дітьми та онуками, щоб показати їм, як викарбовувалася українська незалежність.
«Сьогодні ми як ніколи маємо розуміти, що сила української армії, сила єдності, духовного споріднення українських церков – це головний аргумент, головна зброя, що не дасть окупувати нашу землю. Путінський режим найбільше боїться нашої єдності. Він боїться того, що українець покаже свою силу і свою мужність. Він вже боїться нашої української армії», – зазначив Степан Барна. При цьому він відзначив доблесть відновлених військових формувань на території Тернопільської області.
«Це героїчна 44-та бригада, Національна гвардія, спецпідрозділ «Альфа» обласного управління Служби безпеки України та батальйон «Тернопіль» управління Національної поліції. Всі вони по сьогоднішній день виконують бойові завдання, захищаючи територіальну цілісність нашої держави. Це доводить те, що Україна була, є і буде», – наголосив Степан Барна.
У той же час він закликав пом`янути тих, хто віддав своє життя під час Революції Гідності за те, щоб сьогодні наш народ мав право вибору, право бути українцями і мати своє місце у європейській спільноті.
«Мене часто питають: на кого ж нам сьогодні розраховувати у нашій боротьбі? Ми повинні розуміти що історія – це вчителька життя. Сьогодні ми, як ніколи усвідомили, що можемо розраховувати тільки на свою єдність, на українську армію та один одного», – зазначив голова ОДА.
Традиційно День пам’яті жертв політичних репресій українці вшановують у третю неділю травня. У країні приспущено державні прапори, а до стел та пам’ятників жертвам політичних репресій представники влади та жителі міста кладуть квіти.
