Стрічка новин

Тернопільська лікарка розповіла про недугу, що стиха підступає і сильно б’є

Тернопільська лікарка розповіла про недугу, що стиха підступає і сильно б’є
Кожні 6 секунд на планеті діагностують два нових випадки діабету і одну смерть від цієї недуги

За останні десятиліття світ охопила пандемія цукрового діабету. Швидкими темпами захворювання продовжує вражати значну частину населення планети: кожні шість секунд діагностують два нових випадки і одну смерть через ускладнення від цієї недуги. У світі понад 350 мільйонів людей хворі на цукровий діабет. Відповідно до офіційних даних, в Україні їх 1,3 мільйони. На Тернопіллі ситуація також тривожна – нині в області у понад 40 тисяч людей діагностовано цукровий діабет.  Лікарі запевняють, насправді хворих у 2–2,5 рази більше. Річ у тому, що значна кількість  людей навіть не здогадуються про свій діагноз доти, доки не почнуть розвиватися серйозні ускладнення.

Діабет – це підвищення цукру в крові, що супроводжує розвиток стійкого ураження функції нирок, очей, нервової та серцево-судинної систем. Розрізняють: І тип — інсулінозалежний (абсолютна недостатність інсуліну), ІІ — інсулінонезалежний (відносна недостатність інсуліну, коли знижується чутливість до власного інсуліну).

Цукровий діабет ІІ типу – надзвичайно поширена ендокринна патологія, яка  зустрічається в 90 відсотків випадків. Про те, чим саме небезпечний цей вид діабету, як він проявляється і які симптоми мають насторожити кожного, розмовляємо з доцентом кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики сімейної медицини Тернопільського медичного університету, лікарем-ендокринологом Нелею КОРИЛЬЧУК.

– Кому діабет ІІ типу загрожує насамперед?

– Причинами розвитку цукрового діабету можуть стати  сімейна спадковість, серцево-судинні захворювання, надлишкова вага, малорухомий спосіб життя. Скринінг на виявлення цієї недуги потрібно проводити щорічно в осіб з підвищеним артеріальним тиском, у жінок, які мають полікістоз яєчників, що  народжували діток з вагою понад 4 кг, при наявності надлишкової ваги або ожиріння, взагалі, бажано всім після 45 років. Лікар підкаже,  кому потрібно визначати лише вранішній рівень цукру в крові, кому потрібні тести з навантаженням глюкозою (глюкозо-толерантний тест), кому – виміряти рівень інсуліну, глікогемоглобіну, С-пептиду та інших показників.

– Які симптоми повинні насамперед насторожити кожного? Коли потрібно починати бити на сполох?

– Цукровий діабет ІІ типу переважно розвивається поступово, протягом декількох місяців чи років. На жаль, ця хвороба одразу «не болить», а тихо маскується під втому, загальну слабкість, денну сонливість. Нерідко його діагностують випадково, під час профілактичних оглядів або при зверненні до лікаря з приводу свербіння шкіри, гнійничкових висипань, зниження гостроти зору, прогресуванні карієсу, пародонтозу, поколюванні в ногах, болями в литкових м’язах тощо. Також типовими симптомами є спрага, сухість у роті, свербіж шкіри та статевих органів, часте сечовипускання, зниження маси тіла.

– Цукровий діабет – це вирок?

– Спілкуючись з людиною, якій вперше діагностували цукровий діабет, часто можна почути запитання: «Це вже на все життя? Це невиліковне? Я що діабетик? Я не буду їсти солодкого?» Звичайно, такий діагноз, як і будь-яка хвороба, пацієнтом сприймаються важко. Страшний не діабет, а його ускладнення. Для мозку – це інсульти, для очей – ретинопатії, які є причинами сліпоти, для серця – кардіологічні ускладнення (ішемічна хвороба серця і її крайній прояв – інфаркт міокарда, ішемічний інсульт), для нирок – нефропатії, що проявляються прогресуючою нирковою недостатністю, для нервів – нейропатії, які характеризуються ураженням периферичних нервових волокон і головного мозку, для статевих органів – порушення потенції, поява осередків інфекції (мікози стоп і нігтів, фурункульоз), стопи – ампутація.

– Що робити, аби уникнути цих ускладнень і навчитися жити по-новому?

– При цукровому діабеті лікар виконує не лише роль координатора хвороби, озброюючи пацієнта знаннями, навичками, але й доброго психолога, шукаючи мотивацію для досягнення лікувальної мети. Він розпитує, інформує та пояснює про те, як рівень цукру в крові залежить від харчування, фізичного навантаження, сну, емоційного стану  (спокою, тривоги, роздратування, збентеження, хвилювання, радості) та дотримання лікування. Результативність терапії залежить від спільних дій медиків і хворого. Прикро, коли пацієнт не виконує настанов лікаря й залишається наодинці з недугою. Тому сьогодні наші  студенти-шестикурсники спільно з викладачами кафедри, ендокринологами та сімейними лікарями активно працюють з хворими на діабет. Вчать користуватися глюкометрами, тест-смужками, розробляють фізичні вправи, рекомендації щодо харчування, вчать заварювати збори цукрознижувальних трав, доглядати за шкірою стоп, навчають як модифікувати спосіб життя тощо. Такі зустрічі супроводжуються мотиваційними роликами, де персонажами є відомі спортсмени, актори, науковці, політики, хворі на цукровий діабет. Недуга не стала на заваді втілення їхніх мрій і життєвих планів. Цю перешкоду можна подолати, якщо взяти хворобу під контроль. Тому необхідно пам’ятати, що цукровий діабет- це не вирок. Це сигнал організму про те, що потрібно змінити спосіб життя і подбати про власне здоров’я.

– Що таке модифікація способу життя? Чи можуть пацієнти самостійно «контролювати» цукровий діабет?

– Модифікація способу життя – це дієтотерапія, регулярні фізичні навантаження, достатня тривалість сну, відмова від куріння, поведінкова підтримка (самоконтроль, відсутність тривоги та депресії, взаєморозуміння в сім’ї та на роботі). Нині для контролю за цукровим діабетом є багато підручних засобів, за допомогою яких пацієнти самі можуть перевіряти рівень глюкози в крові, сечі, рівень ацетону тощо. Так, в аптеках чи «Медтехніці» є глюкометри, які прості в користуванні і ними можна контролювати рівень цукру в домашніх умовах.  Тест-смужки вимірюють наявність глюкози та ацетону в сечі.

Вагоме значення має особиста гігієна хворого на діабет. Пацієнтам слід носити одяг з натуральних тканин. Особливу увагу варто приділити догляду за ногами: носити зручне взуття, після миття особливо висушувати стопи та ділянки шкіри між пальцями. Потрібно мати у вжитку креми та присипки, спеціальні для діабетиків. Профілактично навідуватися для огляду до ендокринолога, лікаря- подолога або хірурга.

Це дозволить жити повноцінно і в разі потреби своєчасно звернутися за допомогою до спеціаліста, з яким пацієнт повинен постійно узгоджувати свої дії. Призначення всіх медикаментів здійснює лише лікар, а не сусідки на лавці. Отож, бережіть себе і пам’ятайте: про своє здоров’я насамперед кожен має подбати сам.

Юлія Томчишин

журналіст, "Наш ДЕНЬ"

Loading...
загрузка...

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

// //-->