Чи то світ перевернувся? Майже повсюди на земній кулі – конфлікти, неспокій. У політиці, в економіці, в природі… Не знаємо, коли закінчиться війна в Україні. Чого нам чекати? Що підказує людству Всесвіт? Про це – розмова з відомим тернопільським астрологом Іваном КРУП’ЯКОМ.
– Починається новий день, але, на жаль, багато хто перестав очікувати від нього чогось приємного, добрих звісток. Думаємо про війну. З цим важко жити. Але ж Небеса дають нам шанс змінити буття на Землі на краще? Чи не так, Іване Степановичу?
– Кожна людина, держава, нація має свою долю. Те, що має бути – збудеться. Відвернути нічого не можливо. Але можна пом’якшити або погіршити ситуацію. Це залежить від людей. Події, які зараз відбуваються, згадуються у різних пророцтвах. Недавно нас майстерно обманювали кінцем світу. Працювали цілі центри для того, щоб людей налякати. І в це вірили. Запасалися продуктами, будували бункери. Паніка минула. Світ залишився…
Все відбувається за небесними законами. Кожна подія – своєрідний виклик, випробування для держав, націй і для кожного зокрема. Зараз в Україні модно говорити про люстрацію. Так ось, люстрацію кожен повинен почати з себе. Пройти її мають не лише чиновники, високопосадовці, а вся нація. Змінимось ми – зміниться держава. Ми тримаємо долю України в своїх руках.
– … І долю Європи також.
– Наші дні починаються з тривог. Уже другий рік. І кінця-краю тому не видно. Але в нас є велика витримка. Ця війна забирає найцінніше – життя. Водночас, вона гартує нас морально. Мусимо шукати в собі ту добру струнку, аби пережити біду. В нашому великому спільному домі – Землі – панує неспокій. І така ситуація триватиме. У повітрі пахне третьою світовою. Україна нині стала «бронежелетом» для Європи. Як можемо, стримуємо агресора. Зауважте: цього року відзначали 70-у річницю закінчення Другої світової війни. Це – сімка. У природі це число є стримуючою силою. Звернуло на восьмий десяток. Це – Скорпін. Марсовий знак, войовничий. Знак перетворення. Тому протягом десятьох наступних років у світі не буде спокійно. І ті, хто нині живе добре, повинні знати, що і їм може бути гірше.
– Іншими словами, планету буде колошматити.
– І Україну також. Але після закінчення цього періоду настане різкий перепад. Однак протягом згаданого часу йтиме боротьба з принципами минулого і майбутнього. Тоді настане дев’ятка – буде полегшення, затишшя. Шанс для розквіту. Людство «прозріє», почне набагато краще розуміти ситуацію. А десятиріччя – від сімки до вісімки, – це своєрідний природній відбір і випробування між миром і війною, добром і злом.
– Фактично, зараз найнеспокійніше на двох сходах. Український схід і Близький Схід. Це ж не випадково?
– Кожне дворіччя, згідно з астрологічними принципами, має свою сторону горизонту. Стороною горизонту останніх двох років є Схід. Тобто, 2014 і 2015 роки пов’язані зі Сходом. Схід започатковує нову проблему, яка буде вирівнюватися довгий час. Український схід у ті роки запалав війною. Якщо, приміром, сторона горизонту – Південь, то відбуваються якісь події у південній частині планети. І вони спокійніші, не настільки значимі, як «східні». Північ розвиває поміркованої ідеї. Бо вона – холодна, врівноважена. Коли на два роки приходить Захід, відбувається завершення чогось. Події котяться до горизонту, наче сонце. Майже безболісно для планети і людства. Переважно, Схід і Південь вносять значні корективи. Особливо, Схід. Свого часу всього світу торкнулися події Другої світової. Пішла інша вібрація у Всесвіті, змінилася ідеологія, політика, економіка. Змінилася планета. Так само на економічні й політичні процеси зараз впливає маленька Греція. Укус маленької бджоли може бути смертельний. Греція, ця «маленька комаха», вже добряче вжалила. І не лише Європу. Тобто, Греція – ще один приклад того, що сторона горизонту – Схід змінює хід історії, усталені норми буття.
Мусимо пережити «східне дворіччя». Зараз такий час, що ми є дуже взаємочутливі. Всі держави й народи пов’язані між собою, насамперед, політично й економічно. Отже, слід виробити таку стратегію, аби зберегти мир і добробут. Кожна країна має рухатися власним шляхом розвитку, дотримуватися традицій, національного характеру. Але повинні бути єдині правила гри та співвіснування на планеті.
– Є шанс, що Європа зрозуміє Україну? Не в сенсі фінансової допомоги. Йдеться про ментальність, нашу боротьбу за нинішній мирний день на її теренах. І чи скреснуть психологічні й фактичні кордони?
– Вони поволі скресають. Але європейці більше нас зрозуміють, коли вивчатимуть нас. Тобто, коли будуть приїжджати до нас. Туризм може відкрити європейцям Україну. Нас, українців, закрили в клітку. Поставили купу перепон. А до нас не їдуть, бо зараз війна, погані дороги, інше. Погляньте, біля кожного обласного і райцентру, у столиці височіють шикарні будинки, які переважна більшість «слуг народу» звели не за чесно зароблені гроші. Це також своєрідні міні-офшори. «Слуги» вкрали у народу гроші і вклали їх у свої маєтки, розкішне життя. Ось там і «загубилися» наші дороги. Ми повинні навчитися презентувати світу себе, свою державу, традиції, кухню, культуру, науку. Але, як я уже казав, кожен українець повинен пройти моральну, духовну люстрацію. І маємо пам’ятати: час минає швидко, відходять покоління. А що ми бачили? То ж зміни не слід відкладати на завтра.
– Здається, не в пору відцвітають квіти, дозрівають плоди. Не встигнеш озирнутися, а вже полудень, а там і вечір… Поспішає час. Поспішає життя…
– Так воно є. Люди відчувають цю швидкоплинність. І природа відчуває прискорений часовий ритм. Відбувається зміна епох. Стабільне число – 2000 років. А вже ті «копійки», що поза цією датою, минають дуже швидко. Тому ми повинні цінувати кожен наш день. І не варто поспішати жити. Це за нас зробить час. Й не треба все вимірювати статками. Зараз мірилом всього стали гроші. Матеріалізм. Люди женуться за тим, що не їхнє. Твоє те, що ти побачив, відчув, пережив. Єднання з Богом, з природою – це твоє. Все інше – минуче і тимчасове.
У природі все мудро продумано. Зайдіть до лісу, коли пташки насиджують гнізда, аби продовжити свій рід. Там тишина. У повній гармонії закладаються біоритми майбутніх дітей. А в людей? Всі знервовані, злі. Наші предки були значно бідніші, зате людяніші. Було більше доброти, любові один до одного. Хати будувалися задарма. Сходилось село на толоку і… Ми, українці, маємо чудові традиції. Хвалена Великобританія живе без конституції. Там все грунтується на традиціях. А ми свої традиції не бережемо. Мавпуємо чуже. Найстрашніше, коли нація відмовляється від своїх традицій. Небеса карають.
Так, час вимагає змін. Але навіщо ступати чужими слідами? Ось, для прикладу, адміністративна реформа. Чи вона на часі? Хтось це вивчав? І чому ми беремо за основу польську модель, а не, скажімо, японську? Чому вчені мужі не виступили перед суспільством і не сказали, ми були там, там і там… Дивилися, вивчали. Беремо одну область, як пілотну. Вдасться – добре. Якщо ні – будемо впроваджувати щось інше. Куди квапимось? Це, як колись заганяли до колгоспу. А потім виганяли з колгоспу.
Кажуть, відбудеться реформа – будуть гроші. Звідки? Мале господарство легше дає собі раду, ніж велике. Дайте можливість людям заробити в малому селі і вони зроблять з нього ляльку. Чиновники хочуть вислужитися перед вищим начальством. Народ не розуміє, що коїться. Чужі традиції користі не приносять. Повертаймося до власних. До життєдайних джерел народної та історичної мудрості. Там наше завтра і післязавтра… Маємо 24 роки незалежності. А що змінилося? У нас не будується держава для блага людини. Губимо віру в силу природи і традицій. Суспільство хворе фізично й духовно. Чого набудували протягом 24 років? Будинків культури? Театрів? Ні! Аптек! Генделиків!
– І «добрі» люди не дають спокою Україні. І ми самі не ангели…
– «Добрі» люди завжди ласо зирили на Україну. Бо наша земля таїть у собі майже всю таблицю Менделєєва – 98 відсотків. Маємо чудові грунти. Людський і розумовий потенціал. Ми живемо на унікальній території. Тому нас завжди, з усіх боків, хтось скубав. А нам не вистачає власної принциповості. Маємо бути горді, знати собі ціну, і коли треба, вміти сказати «ні». А ми часто буваємо надто поступливі. Тому і, раніше і зараз на нашу біду європейці дивляться через призму своєї ситості й зарозумілості. Щоправда, аби не сталося так, що вони можуть пошкодувати, як свого часу це вже було. Маю на увазі події Другої світової. Тоді європейські країни не побачили потенційної загрози з боку Третього рейху. І нинішню ситуацію Європа не бере глибоко до серця. А московити небезпечні…
Загалом, всі проблеми людства від незнання. А незнання – це темнота в душах людей, націй, це – катастрофа. Та завжди знаходиться той, хто запалює свічечку. Маленький вогник перемагає будь-яку темноту. Зараз наші вояки, прості хлопці й чоловіки, є тими свічечками, вогниками, які боряться проти темноти і новітньої орди.
– Страшно знову потрапити під владу Московії.
– Нас зомбували кінцем світу. Тепер залякують Путіним, нав’язують фатальні думки, аби люди втрачали інтерес до самозахисту і боротьби. Ми повинні діяти, застосовувати контраргументи. Чому не кажемо, що Росія може розвалитися?
– Складається враження, що Путін хоче керувати вічно. Десь до 2024 року. Може, на Небесах думають інакше…
– До 2024 року він керувати не буде. До речі, 24-ий рік – це рік смерті Леніна. Фатальна дата. Може статися, що до 2024 року Росії вже не буде. Зараз вона змінює історію. Хоче, аби виглядало так, наче вся цивілізація пішла від Московії. Московити починають створювати нову еру під себе. Але можуть своїми руками себе знищити. Як це було з іншими імперіями. Росія – це також імперія. Бо істинна Росія – це кілька областей. Усе інше – загарбане, вкрадене. Завойована, окупована територія. Теперішня Російська Федерація – це колгосп. І не забуваймо: на окуповану територію дивляться інші. Росія має небезпечного сусіда – Китай. А там купа народу…
– Україна буде! Правда? І ми повинні тією думкою жити, починати наш день.
– 24 серпня будемо святкувати День незалежності і 24 роки Незалежності. Це для нас роковий рік. Маємо цей рубіж перейти. Три роки – і все у нас піде на краще. Якщо у світі буде порядок. Бо, повторюю, все на планеті взаємозв’язане. Треба набратися терпіння й мудрості, пережити і три роки, і складний час від сімки – до вісімки, і фальшивих пророків та політиків, і економічну скруту. Минеться все, а Україна буде!
Ольга ЧОРНА.
