У Кременці, в музеї імені Ю.Словацького, виставка – «Люди Свободи» (ФОТО)

У Кременці, в музеї імені Ю.Словацького, виставка – «Люди Свободи» (ФОТО)

У виставковій залі музею імені Ю. Словацького в місті Кременець на Тернопільщині відкрилася виставка «Люди Свободи».
Експозиція розповідає про людей, які своєю працею та боротьбою в минулому столітті зробили можливим відновлення незалежності України. Про це повідомляє сайт Кременецької міської ради.
ХХ століття стало часом нашої найактивнішої боротьби за свободу. На зорі віку, в 1900 році, українці вперше висунули політичні вимоги своєї незалежності. Його завершення у 1991 році увінчалося остаточним її утвердженням.

IMG_4429-380x253[1]

Водночас, це століття – час існування на нашій землі двох тоталітарних режимів – комуністичного та нацистського, які стали символом придушення свободи в світовій історії. Незважаючи на їх вдавану нездоланність, вони зазнали краху. Зокрема й тому, що зіткнулись із опором українців. Серед мільйонів яких – ті, кого ми називаємо Людьми Свободи.

Ці люди дуже різні – поети і політики, військові і музиканти, науковці й художники. Їх опір теж був різноманітним – хтось боровся за свободу народу, хтось за свободу творчості, думки, хтось зі зброєю в руках, а хтось – із пензлем. Кожного з них жорстоко ламали – когось у тюрмі, когось у «шарашці», фізичними чи моральними тортурами. Жоден із них не мав можливості реалізувати свій потенціал на повну потужність. Вони не стали тими, хто очолив незалежну країну, не дописали чудової пісні чи вірша, не подарували світові ще одного важливого винаходу чи прекрасної картини. Але вони зуміли зберегти свободу в собі, пронести її через часи неволі.

Завдяки таким Людям, свобода стала реальністю для нас, і кожен з нас отримав можливість вільно реалізувати свій потенціал.

Героїв виставки – 26. Останній із них віддав життя, щоб зберегти свободу України вже у ХХІ столітті. Тому, що ми готові відстояти свободу.

Організатори проекту: Український інститут національної пам’яті, Галузевий державний архів Служби безпеки України, Центр досліджень визвольного руху.

Автор




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *