В Україні жінки об’єднуються, аби допомогти військовим в зоні АТО. На Тернопільщині вже не перший місяць вони забезпечують надійний тил нашій армії, збираючи продукти, засоби захисту та інші речі. Викладачі, спортсмени, журналісти, переселенці, бізнесмени, дизайнери, дружини та діти добровольців… Усі вони відправляють на Схід десятки тонн допомоги для наших військових. На їх тендітних плечах – матеріальне забезпечення українського війська.
Чоловік Ірини зараз в зоні АТО. Вона з нетерпінням чекає на нього і збирає допомогу для армії біля тернопільських супермаркетів. Розповідає, що трапляються різні люди: одні проходять байдуже, але більшість стараються допомогти. Хто купить пачку гречки чи макаронів, молоді хлопці, які з різних причин не служать в армії, приносять переважно сигарети, енергетики безалкогольні, бо знають, що це військовим дуже потрібне. Маленькі дітки також великі патріоти. Вони малюють квіти, прапори і просять: «Мамо, давай купимо хоча б щось», а ще пишуть, щоб наші хлопці живі і здорові поверталися швидше додому.
Старший офіцер відділу по роботі з особовим складом і зв’язках з громадськістю Тернопільського обласного комісаріату Олена Величанська радить дружинам, сестрам та мамам не плакати, коли спілкуються із рідними в зоні АТО
– Навпаки підтримуйте їх, показуйте, що ви сильні і впевнені. Військових дуже сильно засмучують ці сльози, адже вони переживають за свої сім’ї, – додає пані Олена. – Бажаю нашим хлопцям на Сході сили духу, мужності і великої підтримки.
Офіцер управління оперативного командування “Північ” Андрій Гресько приїхав на кілька днів у відпустку. Щасливий, що нарешті може обійняти рідних і близьких.
– Почути голоси рідних – це найбільше бажання військових , – каже Андрій. – Іноді дуже допомагає дзвінок, голос дружини, мами, доньки. Наша частина забезпечена практично всім. Щоправда, кевларових касок нема, але є сталеві шоломи.
На думку чоловіка, зараз не потрібні жодні перемир’я, треба йти до кінця, до перемоги. Андрій розповідає, що на Сході люди дуже зазомбовані російською пропагандою, показує лише один український канал, вони не розуміють, що відбувається в країні. І це – найгірше. Коли ми проїжджали місто Щастя, жінки питали нас,чи правда, що для прихильників ДНР, ЛНР створені концтабори.
Надійний тил Андрію забезпечує його дружина Наталя і донечка Валерія. Вони разом підтримують улюбленого чоловіка і татуся. Андрій приїхав додому на кілька днів, і вже знову повертається на війну.
– Навіть не було такої думки, щоб не відпустити,– зізнається Наталя. – Я розумію, що він мусить бути там. Це для нас вже друга війна. Коли Андрій їхав в Косово, не було такого усвідомлення, куди його відправляю. Зараз я вже розумію, він мусить бути там заради нашої донечки, заради інших дітей. Бо прийде час і ми всі будемо відповідати перед Богом, хто де був в цей час, хто як кого підтримував.
Долучитися до жіночого батальйону та допомоги українській армії можуть всі охочі. Логістичному складу, що на вулиці Збаразькій,16 вкрай потрібні робочі руки, волонтери. А військовим наразі більш необхідна амуніція та техніка.
– Ми завезли багато продуктів на Схід. Зараз військовим потрібна техніка: тактичні окуляри, біноклі, дуже велика є потреба в бензопилах, щоб можна було нарізати дров, – додає волонтерка від громадської спілки “Рада бізнесу Тернопілля” Христина Феціца. – Також необхідні тактичні маски, балаклави, теплий одяг, форма, спальники, кросівки від 41 до 43 розмірів, бо дуже важко бігати в берцах.
Додаткову інформацію про те, як допомогти українським військовим, як стати волонтером можете отримати, зателефонувавши на номер гарячої лінії: 098 487-91-52.
Юля ТОМЧИШИН.
