У Тернополі започаткували перші в Україні курси мови жестів для лікарів (ФОТО)

У Тернополі започаткували перші в Україні курси мови жестів для лікарів (ФОТО)

В Україні живе близько 100 тисяч людей із порушеннями слуху.  На Тернопільщині їх кілька тисяч.

DSC_0979

Усі вони прагнуть жити повноцінним життям – навчатися, працювати, отримувати якісну медичну допомогу, цікавитися мистецтвом, мати хобі. Натомість в Україні знання жестової мови радше екзотика, аніж норма. Новини з сурдоперекладом транслюють лише кілька телеканалів, а культурні заходи, на які можуть завітати як здорові люди, так і люди з порушеннями слуху, – взагалі рідкість. Хоча з кожним роком суспільство  робить все більше кроків їм назустріч – з’являються відео з поезією жестами, на цю мову перекладають пісні й організовують різноманітні арт-проекти. Однак чи достатньо цього, аби нечуючі люди відчували себе почутими і повноцінними членами суспільства.

Побудувати міст через тишу спробували і студенти та викладачі Тернопільського державного медичного університету. У закладі започаткували курси мови жестів, які можуть відвідувати всі охочі. Тут не тільки вчать  порозумітися із нечуючими людьми на побутовому рівні, а й медичної термінології.

– У нашому університеті приділяють значну увагу вивченню іноземних мов, а особливо медичної термінології, – розповідає Тарас Кадобний, викладач ТДМУ імені Горбачевського і один з ініціаторів проекту. – Наші студенти виступили з ініціативою вивчати мову жестів, адже це природна мова, яка об’єднує всі народи світу. Студенти самостійно знайшли викладача, яка розробила спеціальну програму для лікарів.

DSC_0975

Уже набрали дві групи студентів по 50 учнів. Та вже зараз організатори формують нові списки охочих вивчити мову жестів. Всього зголосилося більше 200 лікарів та студентів. Майбутні медики активно освоюють мову жестів. Такі заняття є добровільними, попри це їх відвідують багато студентів.

Викладає на курсах Неоніла Яценко, яка вже кілька років працює у Теребовлянському навчально-реабілітаційному центрі вчителем жестової мови. Вона часто супроводжує учнів під час візитів до лікарів, інакше лікарі не можуть з ними порозумтися. Коли ж на початку осені її запросили викладати мову жестів для медиків, відразу погодилася, адже усвідомлює, наскільки це важливо.

– Я маю багато нечуючих друзів. Коли розповідала їм про цей проект, то вони казали, що він дійсно дуже потрібний, – зауважує Неоніла. – Вони кажуть, що зіштовхуються з багатьма проблемами через те, що їх не розуміють. Особливо це стосується лікарень, адже це одне з найпотрібніших місць. Ти не можеш не піти в магазин або кафе, але якщо є проблеми зі здоров’ям, то тут вже без варіантів. Раз я зустріла свого знайомого – у нього була гуля на руці. Він попросив терміново відвести його до лікарні. Йому надали допомогу, а потім запитали, чого він чекав. Він сказав, що без перекладача боявся йти. Людина тривалий час терпіла біль. Це була зима і він не міг нормально вдягнути куртку, але все ж боявся сам звернутися до лікаря. Тому проблема цього бар’єру є і від неї нікуди не дітись.

За словами Неоніли, студентам дуже добре дається вивчення мови. Вона зізнається, що навіть не сподівалася, що вони так легко і швидко сприйматимуть інформацію.

Курси проводять ввечері після навчання та роботи. В аудиторії інколи навіть не вистачає місць для всіх охочих. Більшість тут – студенти-медики. Втім, є і багато лікарів з усієї області.

DSC_0986

– Медзаклади також починають розуміти, що їм потрібні фахівці з мови жестів, – зазначає Тарас Кадобний. – З кожним заняттям на курси приходить все більше практикуючих лікарів. І це дуже добре.

Лікар-невропатолог  Микулинецької фізіотерапевтичної лікарні реабілітації Андрій Надкевич вирішив вивчити мову жестів, щоб ефективніше лікувати своїм пацієнтів. Каже, інколи у їхньому закладі протягом місяця буває п’ятеро хворих, які не чують.

– До нас приїздять люди із різних куточків України, – розповідає він – Поряд із впровадженням різноманітних нових методів лікування ми також стараємося зробити наш заклад доступнішим і для нечуючих людей. У своїй практиці я неодноразово мав справу з такими пацієнтами і з власного досвіду розумію, як важливо знати мову жестів і могти порозумітися з людиною, поспілкуватися з нею.

Студенти із захопленням розповідають про заняття, повторюють жести на перервах між лекціями. Зізнаються, для них це дуже цікавий і корисний досвід.

– Зараз є безліч людей, з якими можна порозумітися тільки мовою жестів,  – розповідає студентка 5 курсу ТДМУ Оксана Лабівка. – Наприклад, особливо для медика це може виявитися дуже важливим, тому що іноді це може врятувати навіть життя.

Мову жестів на курсах почали вивчати з азів. На даний час опановують алфавіт та основні фрази. За тиждень уже перейдуть до специфічних медичних термінів. Ідею навчати лікарів жестової мови запозичили за кордоном. На Заході кожна державна установа має спеціаліста, який уміє спілкуватися жестами.

– Наші студенти неодноразово бували за кодоном і брали участь у різних міжнародних програмах, стажуваннях, конференціях, – додає Тарас Кадобний. – Там є така практика, що кожен медзаклад чи державна установа має фахівця з мови жестів. Для нечуючих і слабочуючих людей це дуже важливо. Адже вони живуть з надією, що будуть почутими, зрозумілими. «Лікувати словом, лікувати ділом, лікувати жестами» – це девіз нашої програми.

Навчання для медиків абсолютно безкоштовне, воно триватиме орієнтовно кілька місяців. Заняття відбуваються щосереди в адміністративному корпусі медичного університету, що на Майдані Волі. Початок – о 16.30. Набір у групу триває.

Голова Тернопільської обласної організації Українського товариства глухих Надія Коцовська теж радіє такій ініціативі.

– Це дуже добре, що лікарі знатимуть мову жестів. Адже насправді є дуже мало людей, які її розуміють, – зазначає пані Надія. – Натомість нечуючим людям потрібно піти і в ЖЕК, і в поліклініку, і в пенсійний фонд, і в соцбез. Щоб їх зрозуміли, необхідний перекладач. У Тернополі їх чотири. Ще є перекладачі у Чорткові та Кременці. Однак для області це мало. Було б чудово, якби хоча б у кожному районі був фахівець з мови жестів. Всього у області є 1472 нечуючі людини, які знають мову жестів.

Порозуміння з людьми, які не чують, або слабочуючими набуває ще більшої актуальності зараз. Адже багато хлопців, які повертаються із зони АТО, мають проблеми зі слухом. Наразі в обласний УТОГ не звертався ще ніхто з військових. Але тут також радо навчають мови жестів. За детальнішою інформацією потрібно прийти за адресою вул. Лепкого, 12, або зателефонувати за номером: 51-07-44.

Автор

Юлія Томчишин

журналіст, "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *