Рослини-сидерати сприяють відновленню родючості землі
У якості сидератів використовують різні злакові та бобові рослини. Але все-таки більшу перевагу городники і садівники віддають білій гірчиці.
Адже ця культура невибаглива у догляді і вирощуванні, дає високі врожаї, швидко сходить, її зелена маса містить велику кількість корисних речовин, є холодостійкою культурою, відлякує шкідливих комах, здатна перешкоджати поширенню більшості хвороб рослин.
Холоду не боїться
Посів насіння гірчиці в осінній час проводиться точно так само, як і у весняний період. Насіння, якому не потрібна ніяка підготовка, необхідно розкидати по підготовленій ділянці й розрівняти ґрунт за допомогою грабель або присипати тонким шаром піску. Від товщини верхнього шару буде залежати швидкість появи перших сіянців, тому не варто занадто заглиблювати насіння.
Молоді сходи вже є холодостійкими й можуть повноцінно рости навіть, коли нічні температури опускаються від 0 до 5 градусів морозу.
Рослини-сидерати бажано висаджувати наприкінці серпня – на початку вересня. Це буде сприяти утворенню великої кількості зеленої маси (приблизно 400 кг із 1 сотки). Використовувати її можна різними способами:
– у якості мульчі;
– для готування компосту;
– закрити в ґрунт як добриво.
Сидерати, посіяні на початку осені, рекомендується не скошувати і не перекопувати, а залишити на грядках до весни. Надземна частина рослин після зів’янення буде захищати ґрунт від холоду, а коренева частина, поступово перегниваючи, буде збагачувати його структуру.
Захист на зиму
Зелена маса гірчиці майже на чверть складається з різноманітних органічних речовин, а також з таких корисних елементів як калій, азот, фосфор.
Коренева система гірчиці влаштована так, що може засвоювати багато корисних речовин, які для інших сидератів недоступні.
Глибоко проникаюче в землю коріння гірчиці (майже на 3 м) може накопичувати й утримувати вологу.
Стебла рослин-сидератів, посаджених восени, настільки міцні й потужні, що можуть використовуватися на ділянці для затримки снігу та у якості захисту від сильного вітру.
Від користі до шкоди – один крок
При численних корисних якостях у гірчиці є один недолік – вона може з корисного сидерата перетворитися на бур’янисту траву, якої буде дуже важко позбутися. Щоб цього не відбулося необхідно скошувати гірчичні насадження вчасно, до початку цвітіння. Квітучі культури залишать після себе величезну кількість насіння і поширяться самосівбою по всій території. Це стосується тільки тих насаджень, які виросли після весняної або літньої посадки насіння. При осінній посадці такої небезпеки не існує, тому що до настання сильних холодів дуже мало часу і гірчиця просто не встигне зацвісти.
До слова, гірчицю осіннього посіву не рекомендується використовувати в якості добрива, якщо ця ділянка на наступний сезон буде призначена для ріпи, редису або капусти. Усі представники сімейства хрестоцвітних ушкоджуються однаковими шкідниками і хворобами. Для вирощування вищезгаданих овочевих культур найкращими сидератами будуть злакові або бобові рослини.
