Тернополянин Богдан Брич: «На Майдані ми вибороли шанс, можливість щось змінити в Україні»

Тернополянин Богдан Брич: «На Майдані ми вибороли шанс, можливість щось змінити в Україні»

Минуло два роки після кривавих подій Революції Гідності. Небесна сотня українських Героїв уже давно стала справжнім Батальйоном, а повідомлення про смерті сміливих захисників України переслідують нас чи не щодня. Ми підсвідомо звикли жити у країні, де насправді триває війна, а офіційно – лише АТО.  

1229957_888820924502761_5334366316174880145_n

Щирі надії українців на зміни, гучні гасла та віра в краще майбутнє поступово розбиваються крізь будні, незнищенну корупцію, інфляцію та нереальне зростання тарифів. А ті, що практично в режимі онлайн розстрілювали українських Героїв, досі розгулюють на волі.

Тернополянин Богдан Брич дивом залишився живим після страшних подій 18 лютого. Під час кривавої сутички у Києві на вулиці Інститутській у нього поцілив снайпер. Куля калібру 7,62 мм розірвала на шматки військову металеву каску і поранила голову.

– Пам’ятаю сильний удар, а потім я знепритомнів, – пригадує Богдан. – Евакуйовували мене народний депутат Олесь Доній та письменниця Ірена Карпа. Після надання першої медичної допомоги завезли до польового шпиталю на території Михайлівського собору, де я пролежав кілька днів.

З Майдану Богдан повернувся додому. Лише згодом дізнався – часточка майданівских подій залишилась не лише в його серці. Уламки від каски досі в голові. Далі була операція, реабілітація і повернення до життя…

Через два роки після тих кривавих подій «Наш ДЕНЬ» завітав в гості до Богдана, аби побачити, як змінилося його життя після Майдану і дізнатися, чи не шкодує він, що у ті лютневі дні ризикував життям на Інститутській.

«Люди хочуть змін, але не хочуть змінюватися самі»

Сьогодні Богдан Брич – голова сільради у Гаях Шевченківських, що поблизу Тернополя. Зізнається, що не планував цього, однак попросили люди.

– Підійшли односельці і запропонували балотуватися на посаду сільського голови, – каже він. – Зваживши все, я погодився. На виборах люди мене підтримали. Тож тепер намагаюся розпочати зміни в Україні зі свого рідного села.

У Гаях Шевченківських 1800 будинків. Село приміське, тож земля тут – справжній ласий шматок. Аби зробити діяльність сільської ради прозорою, Богдан вперше в історії цього населеного пункту запровадив відеозйомку всіх сесій та важливих подій. У сільської ради є сайт, тож відео відразу ж викладають в Інтернет. Кожен житель села та будь який громадянин України має право бути присутнім на сесії.

– Все відкрито та прозоро. Це перші кроки до порядку і впровадження європейських цінностей, – переконаний майданівець.

У кабінеті Богдана небагато речей. Відчувається, він не встиг загрузнути у «бюрократичне болото», залишився відкритим і щирим. На полиці – Кодекс законів України, український та європейський прапори, футбольний кубок чемпіонату імені Героїв Небесної сотні. На столі – документи і власний ноутбук. Каже, що приносить його з дому, адже сільська рада комп’ютера для керівника не має. Придбати новий не вистачає коштів, адже попередники залишили село з боргами, віддати які поки що не вдалося. На столі для відвідувачів – карта Гаїв Шевченківських із детальною розміткою усіх ділянок. До каденції Богдана її тримали за сімома замками. Сьогодні ж вона відкрита, тож кожен може побачити земельні наділи та їх призначення.

Богдан зізнається – працювати доводиться нелегко. Не завжди люди йдуть назустріч, вже й ворогів встиг нажити.

– Я намагаюся власним прикладом показати, що усім нам потрібно змінюватися, – розповідає чоловік. – Кілька разів у місяць проїжджаю по селу машиною і збираю сміття. Сподіваюся, з часом люди зрозуміють, що варто самим прибирати за собою і в цьому не буде потреби. А буває, телефонують у сільську раду і кажуть: «У мого сусіда на дорозі сміття – зробіть щось». Приїздиш і пояснюєш, що згідно з правилами благоустрою це сміття потрібно забрати. А він каже: «А он у іншого сусіда таке ж саме біля подвір’я. Їдьте спершу до нього, а тоді і я заберу». І так безкінечно. Всі хочуть змін, але не хочуть змінюватися самі.

«Ні для кого не є таємницею, хто вбивав, хто віддавав накази, хто їх виконував»

– Події на Майдані залишаться назавжди у моїй пам’яті. Ті діти, які віддали своє найдорожче – життя, аби ми мали можливість щось змінити, – зізнається 41-річний Богдан Брич. – Але зараз ми бачимо, що відбуваєтся не те, на що сподівалися. На засіданні Кабміну міністр внутрішніх справ кидає склянку в екс-президента Грузії при президентові та інших високопосадовцях. Це справжній цирк. Не за це віддавали своє життя наші хлопці на Майдані, не за це боролися. Чому не покарані ті, хто винен у вбивствах. Це питання щодня ставлять собі батьки загиблих Героїв. Мені здається, в частини людей, які при владі, було бажання знайти винних, у інших – ні. Перемогли ті, хто хотів домовлятися через бізнес або інші інтереси. Але я вірю, що вони будуть покарані. Я думаю, що ні для кого не є таємницею, хто вбивав, хто віддавав накази, хто їх виконував. Тому, якщо буде добра воля керівництва держави, то винних можна буде знайти за лічені години. Адже вся інформація для цього є. Можливо, це тримають як якусь карту до президентських чи парламентських виборів, щоб показати, що ось ми знайшли винуватців і притягнули їх до відповідальності. Україна зараз стоїть на роздоріжжі – або зайти в спокійну гавань корупційного життя, далі домовлятися, шукати вигоду або йти новим, невідомим нам шляхом і разом з європейською спільнотою будувати нову незалежну Українську державу. Система чинить величезний опір цьому, адже будувалася та формувалася вона десятиліттями і була настільки зручна для чиновників при владі, що зараз змінити її дуже важко. Прості люди хочуть змін, але вони не мають сил і можливостей здолати цю систему.

«Не шкодую, що поїхав на Майдан, і сподіваюся – ніколи не пошкодую про це»

DSC_0491

Один з перших пам’ятників Героям Небесної сотні в Україні спорудили в Гаях Шевченківських. Проект монумента Богдан Брич намалював, коли прокинувся після операції.

– Прийшов до тями і попросив дружину дати листочок і ручку. Так з’явилася ця скульптура. Бруківка та щит – символ барикад, крила ангела – безгрішні душі, молодь, яка віддала свої життя на Майдані, – розповідає майданівець.

18 лютого Богдан святкує свій другий день народження. Зізнається, через два роки його переповнює розчарування.

– Однак не можна казати, що нічого не робиться, – додає він. – Йде процес зміни поліції, інші реформи. Можливо не настільки швидко, як сподівалися люди, але все ж відбувається. Сьогодні усіх дуже розчаровує економічна ситуація. І це не дивно. Адже заробітні плати залишаються на одному рівні, а ціни зросли у 2-3 рази. Патріотизм патріотизмом, а сім’ю годувати потрібно. Кожен запитує себе, що змінилося, і нічого хорошого не бачить. Я маю щиру надію, що з часом нас чекають позитивні зміни. Адже ми не маємо права втратити шанс, за який заплатили кров’ю на Майдані. Сьогодні є багато прикладів, коли люди не мирилися з ситуацією, а добивалися справедливості. Нам вдалося відстояти стадіон «Текстерно». Суспільство, яке народилося там, на Майдані, прокидається. Воно ще мале і кволе, але росте і міцніє. Важливо пояснювати це дітям вже з дитячого садка, щоб вони змалку знали свою історію, своїх Героїв.

Я не шкодую, що поїхав на Майдан, і сподіваюся, що ніколи не пошкодую про це. На Майдані ми вибороли шанс, можливість щось змінити в країні. А це дуже важливо. Якщо всі будуть це розуміти, то ми зможемо побудувати нову Україну, про яку давно мріяли і за яку віддали своє життя Герої Небесної сотні.

12745599_1699634616981663_3963992316414144059_n12715529_1699643023647489_5058619294755195527_nР.S. Днями в столиці відбулося офіційне нагородження активістів Майдану, серед яких шестеро наших земляків. За громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності, отримали ордени «За мужність» ІІІ ступеня Антон Луб’яницький, Богдан Брич, Григорій Мельник (посмертно), Андрій Мурава та Ярослав Панасюк, а також знаменита медик-волонтер Олеся Жуковська.

Богдан Брич, отримуючи з рук президента України орден, сказав йому надзвичайно важливі слова, під якими, вочевидь, підпишуться мільйони українців:

«Пане президенте, я, мабуть висловлю думку більшості українців, котрі хотіли б, щоб ви залишили в історії слід як Ганді, Мандела, Лі Куан Ю та інші лідери націй, котрі підняли з колін свої народи, а не стали лише статистичною одиницею, тому сподіваюсь, ви будете опиратися на свій народ, а не на олігархів, тому, що народ зможе вас захистити від олігархів, а олігархи від народу ніколи».

«Не знаю почув, не почув… Побачимо», – написав тернополянин на своїй сторінці у мережі «Фейсбук».

Українці також сподіваються, що Гарант таки почує слова майданівця, почує свій народ.

Юля ТОМЧИШИН.

Юлія Томчишин

журналіст, "Наш ДЕНЬ"






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares