11 травня до міста Збаража, що на Тернопільщині, завітають відомі українські письменники та видавці, брати-близнюки Капранови: Віталій та Дмитро. Про це повідомила на своїй Фейсбук-сторінці голова Збаразької районної ради Світлана Боднар.
За словами директора Збаразької ЦБС Оксани Бойко, культурна подія для міста відбудеться в актовому залі музичної школи. Зустріч з братами Капрановими заплановано на 13.00 годину. Тож організатори сподіваються, що в обідню пору почути талановитих письменників прийде чимало збаражан.
Брати Капранови є авторами книг: «Я лайкаю Україну», «Щоденник моєї секретарки», «Мальована історія України», «Веселих свят», роману «Забудь-річка».
Про роман «Забудь-річка» можна говорити багато,адже це справжнісінький скарб. Назва роману походить від старого язичницького символу – Забудь-річки, яка розділяє світ мертвих та живих. І саме така Забудь-річка протікає між поколіннями у кожній українській родині. Сюжет книги досить цікавий і самобутній. Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР – у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА. Багато років після того випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею.
До речі, брати вивели своєрідну прогресію «закон братів Капранових»: кількість бібліотек в області чи регіоні прямо пропорційна патріотизму людей. Чим менше бібліотек, тим менше патріотів. На останньому місці донедавна були Донецька та Луганська області й Крим. Бібліотеки – індикатор розвитку культури, що виробляє звичай чути один одного і знаходити компроміс без зброї. Тому вони стали на захист бібліотек, бо, на їхню думку, де їх немає, там будуть танки.
Кілька цікавих фактів: Віталій та Дмитро народилися у Молдові, куди втекла їх бабуся після арешту чоловіка (його визнали «ворогом народу»), а виросли у Миколаєві, звідки була родом батькова сім’я. Українську мову у школі не вивчали. Їх звільнили від зайвого предмету за станом здоров’я. І саме через це, як вважають письменники, вони і досі люблять українську літературу. Обоє ходили до спортивної та музичної шкіл. Отримали дві вищі освіти у Росії. Однією із обраних ними спеціальностей була «Технічна кібернетика». Одружені зі сестрами-близнючками. Працювали у фармацевтичному та виноробному бізнесі.
На початку 1990-х почали писати першу книжку «Кобзар 2000», яку закінчили через 10 років і яку перевидавали уже кілька разів. Оскільки видавництво українських книжок занепадало, Віталій та Дмитро відкрили власний видавничий бізнес. У 1999 році письменники, канал «1+1» і бренд «Корона» вперше провели конкурс української гостросюжетної літератури «Золотий Бабай», у якому переміг Василь Шкляр з книгою «Ключ».
У 2000 році заснували видавництво «Зелений пес», першою виданою книгою став роман «Я, зомбі» Леоніда Кононовича.
У 2004 році написали свій другий роман «Приворотне зілля2, а у 2006 – «Розмір має значення».
Оскільки Дмитро та Віталій пишуть також для різних ЗМІ, то в 2007 році вийшла збірка їх статей «Закон Братів Капранових».
