Договір між Україною і Республікою Польща «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах»

Договір між Україною і Республікою Польща «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах»

Із 14 серпня 1994 року для України набув чинності Договір між Україною і Республікою Польща  «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах». Таким чином, Республіка Польща і Україна (далі – Договірної Сторони) отримали доступ до взаємного співробітництва в галузі правових відносин.

Слід вказати, що громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території іншої Договірної Сторони у відношенні своїх особистих та майнових прав таким же правовим захистом, як і  громадяни цієї Договірної Сторони.

Громадяни однієї Договірної Сторони мають право вільно і без перешкод звертатися до органів іншої Договірної Сторони, до компетенції яких відносяться цивільні та кримінальні справи, можуть виступати в них, подавати клопотання, пред’являти позови, а також здійснювати інші процесуальні дії за тих же умов, що і громадяни цієї Договірної Сторони.

Правову допомогу в цивільних і кримінальних справах відповідно до Договору між  Україною і  Республікою Польща «ро  правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах»здійснюють суди і органи  прокуратури Договірних Сторін, що далі іменуються «станови юстиції».

Відповідно до статті 3 Договору між Україною і Республікою Польща «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах», в справах, що охоплюються цим Договором, установи юстиції, зносяться між собою за посередництвом центральних органів, якщо інше не передбачено цим Договором. У розумінні цього Договору центральними органами є: з боку України – Міністерство юстиції та Генеральна Прокуратура, а з боку Республіки Польщі – Міністерство юстиції. Центральні органи можуть домовитися, що установи  юстиції Договірних Сторін зносяться між собою безпосередньо.

Договірні Сторони надають взаємну правову допомогу щодо підготовки, пересилки та вручення документів, виконання обшуку, вилучення та видачі речових доказів, проведення експертизи, огляду, допиту сторін, свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених і підсудних, а також виконання інших процесуальних дій.

Витрати, які виникають при здійсненні правової допомоги, Договірні Сторони несуть самостійно на своїй території.

Напрацьована практика застосування Договору є досить великою та поширюється на широке коло цивільних та кримінальних відносин.

Таким чином, приєднання України до Договору між Україною і Республікою Польща «Про  правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від  1993 року є одним з кроків на шляху всебічного забезпечення належного захисту прав і законних інтересів громадян та осіб, що проживають на їхніх територіях.

Головне територіальне управління юстиції  у Тернопільській області.                                 




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *