Прем’єра стрічки «Добровольців Божої Чоти» зібрала у Тернополі справжній аншлаг. Зал, розрахований на дві сотні глядачів, не вмістив усіх охочих, ще близько сотні дивилися фільм, стоячи у проходах.
Перші кадри «Добровольців Божої Чоти» – це своєрідний екскурс в минуле. Вони повертають нас в часи Євромайдану, нагадують про Героїв Небесної сотні. Далі події розгортаються на Донбасі, в донецькому аеропорту, селі Піски і прилеглих територіях. Зйомки відбувалися восени і тривали декілька місяців. Режисери військової думи про Героїв Леонід Кантер та Іван Ясній були поруч із бійцями на передовій, у найгарячіших точках, часто наражаючи своє життя на небезпеку. Завдяки цьому вдалося відзняти картини справжньої війни без прикрас, побачити хлопців і в боях, і в будні.
Фільм триває майже півтори години, однак сприймається на одному подиху. У головних ролях – бійці Добровольчого українського корпусу зі своєю особливою філософією, гумором, щирими розповідями.
Події фільму розгортаються у Донецькому аеропорту, селищі Піски та довколишніх територіях. Особливо небезпечними були зйомки в аеропорту, зізнаються режисери.
– Для мене найважчим періодом були кілька днів та ніч очікування знімальної групи з Донецького аеропорту, – розповідає один з героїв фільму, польовий командир ДУКу Валерій Чоботар (Гатило). – Оскільки вони мали всі шанси не повернутися і поповнити ДУКівський рахунок загиблих. Але, напевне, те, що вони робили було дуже важливе і потрібне. Тому вони приїхали живі і здорові.
– Коли я вперше побачив Леоніда після цієї поїздки, – додає Іван Ясній, – по його посмішці, радості на обличчі, я зрозумів, що це була радість повернення з пекла. Він був щасливий, що повернувся з цікавим матеріалом і залишився живим. На передовій є особливий запах танків, зброї, мін….запах війни. Коли повертаєшся з передової у світ, в якому ми живемо, світосприйняття перевертається. Це краще можуть сказати вояки, але я також відчув це по-своєму. Починаєш боротися з тим, серед чого ми зараз живемо, з брудом не на вулицях, а в житті, з тим, як ми ставимося до своєї країни, своїх близьких, цінностей…
Фільм «Добровольці Божої Чоти» показує, якою насправді є війна, велику силу духу, сміливість відвагу і щирість українських героїв. Тут немає награного патріотизму, пафосу і гучних слів. Це правда про життя на Сході України, це реальні події, які відбуваються зараз там.
Режисери дуже точно і лаконічно вловили суть кожного персонажа. За допомогою кількох штрихів змалювали колоритні образи росіянина, який воює за Україну, медика, що рятує чужі життя, командирів, мешканців селища Піски…
– Наш фільм – це зброя, за допомогою якої ми змінюємо сприйняття цієї війни українцями, – каже Леонід Кантер. – Коли ми робили фільм разом з Іваном, то кожен мав на цю роботу власну точку зору. Я говорив, що ми знімаємо кіно не для України і українців, не для цих людей, що зараз живуть а для людей майбутнього. Може, для українців, може, для французів, фінів, які житимуть через 30-40 років. Англійською ми назвали фільм «Українці». Вже скоро він вирушить у світ і покаже людям інших національностей, хто такі українці і за що вони борються.
Прем’єра кіно була безкоштовною, але при вході у спеціальні скриньки люди вкидали добровільні пожертви. За вечір вдалося зібрати 13 253 гривні. Далі фільм помандрує у Чортків, Копичинці, Заліщики, у Рівне, Луцьк та інші українські міста. А також вже є домовленість про показ стрічки в Італії.
Окрім того, «Добровольців Божої Чоти» планують показати учням старших класів тернопільських шкіл.
Тернополяни можуть переглянути стрічку щодня до 15 лютого в Палаці кіно о 18.00. Вартість квитка 25 гривень.
Юля ТОМЧИШИН.
