Михайло Апостол: «Іншого законного шляху, ніж працювати і заробляти, ще ніхто не придумав»

Михайло Апостол: «Іншого законного шляху, ніж працювати і заробляти, ще ніхто не придумав»

Сьогоднішня відверта розмова з Михайлом Апостолом – про проблеми, які хвилюють наших краян. До речі, в одній з попередніх публікацій у тижневику, саме пан Михайло висловив готовність відповісти на запитання читачів «Нашого ДНЯ».
Відтак,  радник міністра МВС, політичний і громадський діяч та наш земляк коментує перші листи тернополян, які надійшли  на адресу редакції.

Чи згодні ви з тим, що громадам треба краще знати, що необхідно для того, аби створити максимально сприятливі умови і для життя людей, і для розвитку бізнесу? Як, не озираючись ні на район, ні на область, зростити громади самодостатніми? Та на яку підтримку й від кого у цьому процесі слід розраховувати кожній наступній новоствореній об’єднаній громаді у майбутньому? – запитує пана Михайла читач на сайті «Нашого ДНЯ».

– Сама ідея об’єднання громад, звичайно, добра. Адже у нас є села, в яких постійно проживають лише 40-60 пенсіонерів. Десяток років тут не було весіль, не народжувалися діти. У той же час, у селі є сільрада з повним штатом працівників, клуб, бібліотека, школа, у якій навчаються п’ятеро учнів… Усі кошти, що надходили в село, йшли на зарплату цим працівникам. Я вже не кажу, яка доля судилася таким селам у майбутньому. Тож, вважаю, зараз задіяли лише пілотні проекти з укрупнення територіальних громад, а час покаже, яким буде кінцевий результат.

На яку підтримку слід розраховувати? Ми звикли, що нам завжди хтось має чимось допомагати, а думати і виходити із ситуації  самотужки не вміємо чи не хочемо. Скажу про реальність. Відповідь на ваше запитання дав Тарас Шевченко ще 150 років тому: «…Мов негодована дитина. Лихої, тяжкої години, мабуть, ти ждеш? Добра не жди, не жди сподіваної волі – вона заснула…»

Щодо розвитку, то кожна громада буде вирішувати, виходячи зі своїх можливостей, який напрям обрати, щоб заробляти гроші та виживати: кооперація, садівництво, овочівництво, переробка продукції, надання різних послуг… Іншого законного шляху, ніж працювати і заробляти, ще ніхто не придумав.

Пане Михайле, поясніть, будь ласка, моїм односельцям, чому не варто продавати свої землі, адже дехто з них, побачивши пачку грошей, забуває і про своє хліборобське коріння, і про те, що завтра може залишитися ні з чим, – просить Микола Ленько зі Збаражчини.

– На це питання я вже відповідав неодноразово. Наведу лише кілька фактів, і ви все зрозумієте. Наше старше покоління пам’ятає часи, коли кусень хліба вартував набагато дорожче, ніж така ж маса золота чи інших дорогоцінних металів, тому що цим окрайцем люди рятували і власне, і життя дітей від голодної смерті. Якщо у вас є земля, то це – найцінніше, що може бути, тому що ні ви, ні майбутні покоління ніколи не помруть з голоду і завжди зможуть обміняти хліб на дорогоцінні брязкальця.

В Україні знову заговорили про можливе перезавантаження Верховної Ради. У минулому скликанні парламенту Ви вже працювали народним депутатом. Чи будете балотуватися цього разу, якщо оголосять позачергові вибори, а, якщо ні, то кого б хотіли бачити у новому законодавчому органі влади?- цікавиться Ольга Сачко з Бучача.

– Дочасні вибори – найгірший варіант із всіх можливих, тому що реального покращення не буде, а до державного корита, яке називається влада, прийдуть нові-старі, які не вміють, не хочуть і не будуть працювати для народу України. Це щось схоже на колоду з міченими, засмальцьованими, протертими картами. Як би цю колоду не перетасовували, а тузи і джокери мічені, тож їх видно здалека. У той же час, колодою абсолютно нових карт ніхто не допустить грати. Країну змінять на краще молоді, високоосвічені, комунікабельні люди зі знанням багатьох іноземних мов, навчанням і практикою у Європі чи Америці, яких називають НОВА ГЕНЕРАЦІЯ. Але це буде ще не скоро. Щодо мене, то я готовий допомагати цим молодим людям, і, якщо забажають, ділитися з ними власним життєвим та політичним досвідом. Я не бажаю знову йти в це болото, з якого не видно просвітку. На все Божа воля. Якщо не буду потрібним на державній роботі, то повернуся до наукової діяльності і благодійності у значно ширших масштабах. Але, разом з тим, я – людина команди. Команди тих людей, з якими пройшов непрості часи свого життя. Команди однодумців, які не зрадять, не залишать у біді…

По телевізору тільки й того, що говорять про бурштинову мафію. Невже у правоохоронних органів замало сил, щоб раз і назавжди припинити це варварське руйнування екології?  До речі, щось подібне вже десятиліттями відбувається в нашій області на берегах Дністра, звідки незаконно вивозять сотні тонн щебеню, – повідомляє Петро Похиляк з Монастирищини.

– Сил вистачає, а повноважень бракує. Чи ви вважаєте, що правоохоронні органи мають накинутися на мирних копачів, які в болоті по пояс миють цей камінь, і застосовувати силу? Передусім, копачі це роблять не з доброго життя, а зупинити цей процес вольовим рішенням назавжди, я не бачу можливості. Надіюся, що у найближчому майбутньому цей процес вдасться перевести у законне русло і основним покупцем бурштину стане держава. Хотілось би, щоб люди працювали і на державу, і на себе, а держава займалася вирішенням екологічних питань, рекультивації місцевості, насадженням дерев, забезпеченням роботою, збором податків для  наповнення місцевих бюджетів.

– Як, за вашими словами, можна «висушити корупційне болото», якщо навіть НАБУ не має права розслідувати сумнівні вчинки вищих посадових осіб держави, зокрема – президента?, – запитує Василь Любчак з Гусятина.

– Про це я уже багато розповідав у різних публікаціях, тож коротко повторюся. Законодавчим шляхом слід ліквідувати усі передумови виникнення та існування цього корупційного болота, а також значно посилити відповідальність за корупційні діяння усіх, незалежно від статусу, політичної і релігійної приналежності чи кількості грошей на рахунках і т.д. Якщо перед законом будуть усі рівні, то й надія на краще у держави буде.

Прочитав, що більше 75 відсотків українців нині довіряють новій патрульній поліції, чого не можна сказати про тих правоохоронців, які ще вчора називалися міліціонерами. Тож, коли чекати нового етапу реформи МВС,, щоб в органи, а особливо – місцеві, прийшли служити нові слідчі, дільничні і т.д.? – цікавиться Віктор Бойко з Теребовлі.

– Реформа МВС не зупинялася, а триває постійно. Цей процес складний і довготривалий. У Грузії він проходив близько десяти років. Якщо ви знаєте, де набрати нових, юридично грамотних слідчих, криміналістів, дільничних, експертів, оперативників, то реформування відбудеться дуже швидко. Наразі ж молодь вчиться, готується, проходить атестацію… Повірте, у цьому питанні все буде добре.

Коли ця публікація готувалася до друку, українців стривожила новина про відставку Арсенія Яценюка з посади Прем’єр-міністра. «Наш ДЕНЬ» попросив політика прокоментувати цю, без перебільшення, чи не найважливішу на сьогодні подію у житті країни. Ось що відповів Михайло Апостол:

– Цікаво, як нині почуваються ті, хто отримував команду і практично рік займався критиканством Уряду, не пропонуючи нічого взамін, не перестаючи бігати і милуватися собою з екранів телевізорів.

Наступний уряд приречений продовжувати реформи і робити це ще більш радикально, застосовуючи непопулярні заходи. Іншого шляху немає. Адже результат від непопулярних рішень наступає не сьогодні, а у майбутньому. Через це пройшли всі економічно розвинені країни світу.
Якщо всі гілки влади не будуть працювати в одній упряжці, Україна дійсно може опинитися у ситуації, з якої немає виходу.
Пропоную першочергові кроки, які повинна зробити влада впродовж наступних місяців:

– довести до логічного завершення дерегуляцію, як основну із складових корупційної системи;

– прийняти закон про захист інвестора;

– приватизувати або надати на відкритих прозорих конкурсах під інвестиційні проекти всі збиткові (крім стратегічних) державні підприємства, які є годівницею для чиновників усіх рівнів;

– навести лад із землею (інвентаризація. кадастрові номери, грошово-нормативна оцінка, бонітування)  і, зокрема –  із землею державної власності, а це близько 10 млн. га (приблизно – територія Болгарії), яку використовує для особистого збагачення невелика кількість українських та іноземних латифундистів;

– запровадити електронний документообіг у всіх сферах життя (забрати у чиновників можливість вирішувати долю як бізнесу, так і всіх соціальних питань);

– розділити політику і бізнес;

– повне реформування всіх правоохоронних органів;

– реформування всієї судової системи;

– спрощення і прозорість податкової системи, що дасть можливість скоротити армію контролюючих і перевіряючих структур;

– розвиток малого і середнього бізнесу – як основного наповнювача бюджету, вирішення питання зайнятості населення.
Що для цього потрібно ? Тільки політична воля, а розпочинати треба кожному із себе.

Олег ГРУШКОВИК.

 

Олег Грушковик

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares