Минулої неділі матчем «Динамо» Київ – «Спартак» Москва завершилися товариські змагання найсильніших футбольних клубів України та Росії.
Зустріч на «Олімпійському» закінчилася з рахунком 2:1 на користь киян і у підсумку вони й стали переможцями турніру. На другому місці – москвичі, на третій позиції – петербургський «Зеніт», а останню сходинку посів донецький «Шахтар».
Ще задовго до початку змагань в Україні та й у Росії багато говорили, що «Об’єднаний турнір» треба розглядати як генеральну репетицію перед злиттям двох національних чемпіонатів в один. Вкотре вагому підставу для таких чуток дав керівник російського «Газпрому», публічно зізнавшись, що інтерес до матчів за участю провідних клубів Росії й України дуже великий. Рейтинг цих футбольних матчів вищий, ніж рейтинг ігор Ліги чемпіонів між командами не з Росії і не з України. Тому, наголосив він, турнір чотирьох – це просто перший крок до Об’єднаного чемпіонату.
У відповідь футбольні фанати київського «Динамо» закликали уболівальників бойкотувати товариські матчі за участю провідних російських та українських клубів.
Проте, як виявилося, далеко не всі наші співвітчизники поділяють думку «ультрас». Десятки тисяч людей на стадіонах та не менше – біля екранів телевізорів спостерігали за товариськими двобоями на футбольних полях і по-справжньому вболівали «за своїх».
Враження від побаченого – різні, а подекуди й прямо протилежні. Одні щиро повірили, що результати матчів – закономірні та повністю відображають ігрову перевагу однієї команди над іншою. Були й такі, хто вважає, що спорт тут ні при чім.
– Ну що ж, панове “вболівальники на службі”, доведеться повторитися про сутність цієї комедії. Усі результати давно узгоджені: спочатку виграють “українці”, потім “росіяни”. Ніхто нікому нічого не програвав і не програє, організатори у захваті від свого “геніального” сценарію. У кожного своя роль, і, якщо «Динамо» – переможець, то «Шахтар» має бути четвертим, щоб росіянам себе не ображати, – так написав у коментарі до звіту про заключний поєдинок турніру один з уболівальників, і з ним важко не погодитися.
Передусім, впадає у вічі, що дуже багато передбачуваного відбувалося у рамках турніру. Якщо уважно проаналізувати і гру клубів, і рахунки матчів, можна зробити висновок, що інтригуючі «випадковості» хтось вміло спланував. А щоб учасники не опиралися, початковий призовий фонд «Об’єднаного турніру» організатори подвоїли. Відтак, кожна команда, незалежно від місця у підсумковій турнірній таблиці, отримала по 1 мільйону доларів винагороди. Тож, як сказав би кіношний Іван Васильович, «танцюють всі!».
Та це лише мої припущення чи домисли, а тому не маю права будь-кому нав’язувати їх. Можливо, турнір чотирьох треба організовувати і надалі, оскільки він допоміг тренерам перевірити потенційні можливості та фізичний стан гравців напередодні національних чемпіонатів. Також, як сказав один з наставників «Динамо», у клубів з’явилася непогана нагода підзаробити.
А ось ставки організаторів що, як і двадцять з лишком років тому, найбільший ажіотаж у вболівальників викличуть два, написані через тире, слова: «Динамо» – «Спартак», як на мене, не виправдалися. Не ті тепер «гладіатори», та й кияни не ті.
Боккетті, Інсаурральде, Коста, Хурадо, Еменіке – у «Спартака». Сілва, Віда, Дуду, Аруна, Кранчар, Велозу, Ленс, Вукоєвіч, Мбокані, Мехмеді – у «Динамо». Усі ці зарубіжні футболісти грали у фінальному поєдинку турніру. А, дозвольте запитати, що знають вони про історію матчів між «Спартаком» та «Динамо», про колишню напругу цих зустрічей, принциповий підхід? Що саме відомо «легіонерам» про те, що змушувало мільйони українців та росіян залишати всі справи і заповнювати стадіони, збиратися біля чорно-білих «Електронів» та «Берізок» чи припадати вухом до радіоприймачів і ловити кожнісіньке слово Озерова, Маслаченка та інших неперевершених коментаторів?
Навряд, чи хтось детально розповідав цим, в основному темношкірим, хлопцям численні подробиці, які в результаті й формували небувалий інтерес до футбольного двоборства.
Саме тому особисто я вважаю, що минулої неділі на «Олімпійському» зустрілися дві сучасні команди визнаних у Європі футбольних клубів, але аж ніяк не «одвічні» суперники «Динамо» і «Спартак» – в істинному для мільйонів українців та росіян значенні цих слів.
Вони продемонстрували непогану, як перед початком нового сезону, гру у товариському матчі, причому – за немалі гроші.
Олег ГРУШКОВИК.
