Особливості спадкування за заповітом

Особливості спадкування за заповітом

Заповіт – це особисте розпорядження особи (заповідача) щодо майна, яке їй належить, майнових прав та обов’язків на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто, а отже вчинення заповіту через представника не допускається.

Спадкоємцями можуть бути одна або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у заповідача з цими особами сімейних, родинних відносин. Спадкоємцями можуть бути інші учасники цивільних відносин.

Потрібно зазначити, що заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Однак Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

Якщо майно не було вказане у заповіті, воно спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Варто також і розповісти, що існують заповіти з умовою. Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов’язаної, так і не пов’язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо). Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини.

Існує і заповіт подружжя. Вони мають право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі складання спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

Секретний заповіт – це заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусові. На конверті має бути підпис заповідача. Нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує.

На завершення варто розповісти, що заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Крім того, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Також заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

Завідувач Першої Тернопільської державної нотаріальної контори О. Дзюбановська.

Автор




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares