Президент Єврокомісії не визнає Україну європейською державою

Президент Єврокомісії не визнає Україну європейською державою

junker«Україна – це Європа!», – скандували протестувальники на Майдані під національними стягами та прапорами ЄС. І вмирали за Європу. І зараз захищають гонорову Європу від біснуватого Путіна. Під час Майдану європейські лідери обіцяли українцям золоті гори, висловлюючи захоплення героями з дерев’яними щитами. Минув час. Вщухли емоції. Війна змінила риторику єврокомісарів і європолітиків. «Ми не підемо воювати і вмирати за Україну», – нещодавно сказав посол Євросоюзу в Росії Вігаудас Ущацкас. І Україну у своїй спільноті євросоюзівці наразі не чекають.

 

Це образливо і не дипломатично, пане Юнкер

Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер відмовився назвати Україну європейською державою, щоб запобігти визнанню права нашої держави подавати заявку на членство в ЄС. Це відбулося під час прес-конференції за підсумками саміту Україна-ЄС у Києві. Про те, що Україна має намір подати таку заявку, повідомив президент Петро Порошенко.

Як відомо, статутні документи ЄС містять обмеження: заявку на набуття членства можуть подавати лише європейські держави. Однак ЄС уникає такого визначення у документах, які стосуються України. Тож під час прес-конференції Юнкер відмовився прямо відповідати на запитання, чи є Україна європейською державою. Щоправда, не виключив, що ЄС зробить таке визнання згодом. «На мій погляд, Україна – частина європейської сім’ї. Не африканської, а європейської. Але коли настане час, я буду готовий дати вам коротку відповідь», – заявив він.

Порошенко ж наполягає, що Україна все одно подасть заявку. Через п’ять років. «49 стаття договору ЄС дає право всім європейським країнам подавати заявку на набуття членства в ЄС, а Україна – це європейська країна», – наголосив президент.

Але… Упродовж найближчого десятиліття розширення Євросоюзу не планується. Триватимуть лише переговори із зацікавленими країнами, повідомив на Третьому Східному форумі у Берліні єврокомісар з питань розширення і політики добросусідства ЄС Йоганнес Ганн. За його словами, опитування свідчать, що немає жодної країни ЄС, де більшість виступала б за розширення. Представник Єврокомісії висловив сподівання, що Сербія стане «новою главою» у наступному періоді розширення Євросоюзу. Для України двері до ЄС поки що на замку?

Загалом, висновок із саміту Україна-ЄС напрошується не вельми втішний: вікно можливостей, яке відкрилося для України, скоро може зачинитися, а в Європі настане втома від України. Розуміємо: українська влада, попри численні обіцянки, не демонструє швидких реформ. Час від часу вибухають гучні корупційні скандали. І все це – на фоні агресії на Донбасі й тиску Росії з метою дестабілізації ситуації у нашій державі. Проте європейці не повинні забувати, що Путін поклав око не лише на Україну. «Гібридна» війна, наразі інформаційна, вже дісталася Європи. Деякі тамтешні уряди шукають можливостей захистится від агітації Кремля. Адже розуміють: їхня політична кар’єра залежить від миру і спокою на рідних теренах. На жаль, антипутінської коаліції у Європі не існує.

Відтерміновується і безвізовий режим. Влада стверджувала, що вже цьогоріч українці зможуть вільно подорожувати європросторами. Аби ж то! Європейці злякалися, що українці через війну і бідність, подібно біженцям із Сирії, Іраку, Еритреї, Сомалі, Лівії, Афганістану масово ринуться на їхні території у пошуках кращого життя.

Тепер Порошенко вже не сподівається на скасування безвізового режиму з ЄС до кінця року, а лише на завершення виконання Плану дій з візової лібералізації. Про що заявив на прес-конференції за результатами саміту Україна-ЄС. Про те, що безвізовий режим між Україною і ЄС відкладається до 2016 року, сказав і посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба. Рішення про безвізовий режим прийматимуть на саміті в Ризі, але воно не стосуватиметься запровадження. Лише визначать чіткі перспективи та алгоритми, за якими Україні потрібно буде рухатися. Як завжди…

 

Нардепи-мільйонери не гребують бюджетними копійками  

Отож, українці не повинні розраховувати на поблажливість Заходу. І не чекати з моря погоди, точніше, з Брюсселя і Вашингтона. Не переконувати світ, які ми суперові й нещасні водночас. Просто, треба довести самим собі: ми можемо змінити систему, позбавитися від корупції, бюрократії, обирати порядних політиків, стати чеснішими, заможнішими.

У Європі нас не бажають бачити не тільки через війну, Росію, корупцію. Вагомою є соціально-економічна складова. Рівень зарплат, наприклад. Торік середня погодинна (!) оплата праці в економіці ЄС становила 24,6 євро. Такі дані дослідження статистичного бюро ЄС. Лідерами цього своєрідного рейтингу є Данія – там платять 40,3 євро за годину праці, Бельгія – 39,1 євро, Швеція – 37,4, Люксембург – 35,9. Найдешевше в Болгарії – 3,8 євро. Трохи вища платня в Румунії – 4,6 євро, Литві – 6,5, Латвії – 6,6, Угорщині – 7,3. У Польщі – вісім євро. Українські зарплати – сльози, порівняно з європейськими.

На фоні тотального збідніння українців нардепи-мільйонери не гребують брати у держави гроші за оренду житла. Зокрема, у першому кварталі 188 «слугам народу» виплатили компенсацію. Список цих політиків опублікувало офіційне парламентське видання.

Серед тих, хто отримав допомогу з бюджету, члени фракції «Опозиційний блок» Михайло Добкін, його брат Дмитро Добкін та Олександр Вілкул. Скористався компенсацією і перший заступник голови Ради Андрій Парубій. Із «Народного фронту» – Антон Геращенко, Андрій Левус, Юрій Береза, Андрій Тетерук. А також голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк, прибутки якого, згідно з декларацією за 2014 рік, склали близько 1,5 мільйона гривень. Виплатили компенсацію і нардепу Євгену Геллеру, дохід якого торік становив понад 23 мільйони гривень. І власникові величезного маєтку під Києвом Володимиру Кацубі, який минулоріч заробив 3,1 мільйона. І аграрному бізнесменові Андрієві Вадатурському із задекларованими 1,25 мільйона.

Деякі народні обранці, якщо ознайомитися з деклараціями, живуть на одну зарплату. Зате інші члени сім’ї – багатії.

Чому ж пересічному українцеві не так легко отримати, наприклад, скромну субсидію за компослуги, як депутатові-мільйонеру компенсацію за проживання у найманій квартирі чи в готелі?

Або: чому Кабмін провалив «план» з повернення корупційних активів? За три місяці до бюджету повернули корупційних активів на 5 тисяч 14 гривень 5 копійок. За словами виконавчого директору центру протидії корупції Дар’ї Каленюк, це лише 0,00033427 відсотка з очікуваних 1,5 мільярда гривень доходів у казну від конфіскованих грошей та коштів, отриманих від реалізації конфіскованого майна. Ці гроші уряд Яценюка планував залучити до бюджету. Серед причин провалу називають погану взаємодію правоохоронних органів, суду і органів виконавчої влади тощо. А хто заважає все це відлагодити? Це ж гроші, вкрадені в держави, у народу. І вони зараз дуже потрібні.

Якось виходить: куди не кинь, всюди клин.

Ольга ЧОРНА.

Автор

Ольга Чорна

журналіст, блогер, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *