Село без сільради або Скільки добровільності для низів в адміністративному рішенні згори?.. (карти ймовірного адміністративного поділу Тернопільщини)

Про адміністративно-територіальну реформу центральна влада, чиновники на місцях чомусь говорять небагато. У нашій області – теж. А даремно, адже ці зміни торкнуться більшості з нас.

Якщо, наприклад, нині ви ще, умовно кажучи, живете у Теребовлянському районі, то завтра можете прокинутися вже у Бучацькій громаді.

Чимало простих людей про повну реорганізацію адміністративно-територіального устрою України і не чули або не розуміють, про що йдеться. Тим часом Тернопільська облдержадміністрація вже підготувала «Перспективний план формування територій громад області». Найближчим часом його мають затвердити на сесії обласної ради. Згідно з підготовленим проектом рішення, на Тернопільщині планують створити 30 територіальних громад. Сільських рад, як таких, більше не буде.

Отож, центрами громад стануть усі 17 райцентрів, міста Копичинці та Хоростків Гусятинського, Скалат Підволочиського, Почаїв Кременецького районів. А також селища Залізці Зборівського, Вишнівець Збаразького, Мельнице-Подільська Борщівського, Товсте Заліщицького, Золотий Потік Бучацького, Микулинці Теребовлянського районів та села Великі Бірки, Байківці й Мишковичі Тернопільського районів. Утім, шанс стати центрами громад мають такі селища, як Скала-Подільська Борщівського району, Великі Дедеркали Шумського, Гримайлів Гусятинського районів, можливо інші..

 

bucyraПрокоментувати окремі питання ми попросили заступника голови облдержадміністрації Леоніда Бицюру.

 

 

 

Леоніде Олексійовичу, то як все-таки визначали центри територіальних громад?

– Скажу одразу: це лише перспективний план і в нього можуть вноситися зміни. Як бачите, центрами громад стали населені пункти, які мають відповідну інфраструктуру. Враховували економічну складову, зручність транспортного сполучення, наявність шляхів з твердим покриттям. При цьому з’ясувалося, що є села, які можна віднести до тієї чи іншої зони. Наприклад: Гримайлів можна приєднати як до Чортківської, так і до Гусятинської громади, або розглядати як окрему одиницю. Головною метою цієї реформи, відповідно до закону про добровільне об’єднання громад, постанови Кабміну, є не укрупнення населених пунктів, а покращення доступності надання послуг для населення.

 

Але ж давайте скажемо відверто: нині ніхто не знає, які умови для територіальних громад будуть створені у цих адміністративних центрах.

– У підготовці реформи є справді дуже багато мінусів. Наприклад, всі говорять, що у визначених центрах має бути від 14 до 18 різних служб. Казначейство, міліція і так далі. Але це наші такі припущення, а конкретного переліку немає. Відповідно немає і штатної чисельності цих служб. В апараті має бути 120-140 осіб. Потрібна техніка, приміщення, фінансування, зарплата. Будемо сподіватися, ще дадуть роз’яснення.

Схема центрів адміністративних громад Тернопільської області (нині діюча)
Схема центрів адміністративних громад Тернопільської області (нині діюча)

 

Один раз держава уже знищила українське село. Коли проводилося необдумане розпаювання землі. Коли люди за безцінь віддали в оренду на десятиліття новітнім латифундистам, які за кілька років стали мільйонерами, свої паї. Чи не ховається під обгорткою адміністративно-територіальної реформи щось подібне знову? Дуже вже поспіхом якось все робиться. Тим паче, що недалеко 2016 рік, коли буде знято мораторій на продаж землі.

– Серйозний нюанс у тому, що в основі цієї реформи закладені певні закономірності. Головний її автор – директор інституту розвитку територій, експерт з децентралізації влади Юрій Ганущак. Він говорить про те, що нині в Україні є дві тенденції. Перша – це депопуляція сільської місцевості, тобто помирає більше, ніж народжується. Друга – зменшення зайнятості в агропромисловому комплексі, яке буде ще поглиблюватися. А продовження яке? Нема людей – нема дітей, дітей нема – нема садка, нема садка – нема школи, вчителів, вихователів, нема дорослих… Отакий принцип заклали автори реформи. Порахували, що далі процес урбанізації буде збільшуватися, як і міграція сільського населення у більші населені пункти. Наступне: люди будуть жити в сільській місцевості, а працювати у містах. Тобто обґрунтування цієї реформи доволі сумнівне. Ми можемо прийняти такі тенденції і їхні продовження вже організовувати. А можна з цією ситуацією щось робити. Тому що все-таки Україна етнічно, ментально дуже зв’язана з селом.

Схема центрів адміністративних громад Тернопільської області (опитмальна)
Прект перспективного плану формування спроможних територіальних громад тернопільської області

 

Можна припустити, що гіпотетично створюють умови, аби сільського населення взагалі не було?..

– На мою думку, якимось чином баланс варто знайти. Перше: можна було і потрібно все-таки обмежити площі обробітку для великих агропідприємств. Чому? При тих десятках тисяч гектарів, які вони обробляють, фінансової користі для області взагалі нема. Наприклад, усі чули про агрохолдинг «Мрія», який нараховував десь 140 фірм, які оптимізовували всі податки, витрати тощо. Відповідно, економічного ефекту для області немає. Зайнятості населення також немає, тому що, з одного боку, автоматизація, механізація виробництва, з іншого – вони мають свої бригади, які переїжджають з місця на місце.

А ще виснаження інфраструктури. Замість того, щоб вкладати в соціальну сферу, подібні агорохолдинги розбивають дороги. І це факт. Якщо порахувати економічні збитки, то це мільйони гривень. Як паритет могло би бути і обмеження оброблюваних площ, і введення соціального податку для таких підприємств. Щоб вони сплачували кошти для громад від кількості гектарів. Наголошую: не від податків, які можуть оптимізувати, а кількості землі.

Наступний механізм балансування – це реальне стимулювання малого підприємництва на селі. А його ніколи не було. Те, що можна було зробити, – це елементарно зменшити оподаткування для юридичних осіб, які зареєстровані у селі.

Отож, постає питання: чи ми продовжуємо тенденцію вимирання сіл, чи щось робимо? Бо ви резонно зауважили про зняття на початок 2016 року мораторію на продаж землі. А тут ще й ніби додатковий стимул, щоб люди покидали села. Чому? Школи, садочки, ФАПи закриваються, роботи нема – чого там триматися? Люди виїжджать, а значить створюються додаткові умови для продажу землі.

Але разом з тим треба відверто говорити, що рано чи пізно реформа мала би відбутися. І вона відбудеться – синхронно з передачею бюджетних повноважень на базовий рівень. Це ніби такі відомі фрази, але нині в області є більше 500 сільських рад. Реально з них повноцінно працюють може трохи більше 50. Ми це бачимо за проектами залучення коштів у села, за програмами залучення грантів. Є село Старий Олексинець у Кременецькому районі – віддалене, у тупику, а там вуличне освітлення на сонячних батареях. Замінили вікна у школі. Чомусь в інших селах, навіть наближених до Тернополя, того нема. Тобто є щось там, де на місці сільський голова, активна громада.

last-maps
Проект перспективного плану формування територій громад Тернопільської області

 

До речі, ще у 2011 році ви з однодумцями створили групу з удосконалення адміністративно-територіального устрою області.

– До цієї групи входили науковці, фахівці різних профілів, представники адміністрації та ради. Ми тоді напрацювали також модель об’єднання громад – їх мало бути 39. Але тоді не було такого жорсткого законодавства, що сільські ради ліквідують. Тому, на моє бачення, декілька моментів у нинішній пропонованій реформі не враховано. Наприклад, у Скалі-Подільській – 5 тисяч населення і пропонується лише один староста.

Із згадуваного 2011 року – ми вивчали досвід різних країн. Наша ініціатива – це об’єднання Тернополя з частиною Тернопільського району. Як голова тієї робочої групи, я тоді говорив, що інфраструктурно Тернопіль зв’язаний з навколишніми селами як мінімум газо-, водопостачанням, у деякій мірі каналізуванням, трудовою міграцією, медичним обслуговуванням. На мою думку, і нині при формуванні територій громад Тернополю потрібно було взяти до себе Івачів та Малашівці для того, щоб міський водозабір та сміттєзвалище були на його території. Але за перспективним планом Івачів іде у Байківецьку громаду. Так само нелогічно зв’язувати з Байківцями і Малашівці, бо їхати туди треба через Тернопіль. Словом, нюансів багато.

 

Ще таке. Спочатку з бюджету сільських рад забрали податок на доходи фізичних осіб, а тепер пропонують об’єднуватися, щоб фактично отримати ті гроші назад. Виглядає це трохи штучно і не дуже добровільно. Тим паче, прийняття цих перспективних планів зв’язали з розподілом державних субвенцій на 2016 рік.

– Так сьогодні є. Але все-таки зараз ми говоримо лише про проект перспективного плану формування територіальних громад. Його має ще схвалити обласна рада, Кабмін. Тоді будуть громадські обговорення у межах територіальних громад, цей план підтримають або ні. Сформують робочі групи, яка займуться підготовкою. Потім весь цей пакет іде знову в обласну раду, і лише тоді прийматимуть рішення про створення об’єднаної громади. Крім того, є деякі громади, які створені зі зміною меж району. У цьому випадку, крім рішень сільських рад, треба і рішення районної сесії.

З іншого боку, є певні приципи та досвід проведення подібної реформи. У Польщі це було зроблено вольовим рішенням, коли вони утворювали воєводства, гміни. Адже найскладніше – подолати звичку.

Зіна КУШНІРУК.

 

Запрошуємо поділитися власними думками з приводу об’єднання територіальних громад експертів, сільських голів і мешканців області.

Автор

Зіна Кушнірук

Редактор




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *