Приємно, що біля Тернопільського ставу облагородили територію: виклали нову бруківку, облаштували велодоріжки тощо. Ось тільки про сходи, що ведуть від готелю Тернопіль до набережної (біля фонтану «Сльози Гронського»), не подумали. Поки що? Цими сходами користується щодня чимало тернополян і гостей нашого міста. Але, як каже сучасна молодь, подекуди йти ними «стрьомно».
Окремі плити, мабуть, викладені ще за спочилого в Бозі Радянського союзу, хитаються. А, по-друге, самі сходи виглядають далеко не естетично. Особливо, у порівнянні з новою бруківкою набережної.
Ми, тернополяни, іноді не помічаємо подібних дисонансів. А ось мої друзі, які приїхали на святкування Дня міста зі столиці, це підмітили… коли під їхніми ногами захитались плити на сходах.
А ще вони були неприємно здивовані численними генделиками у парку імені Шевченка і витовченою травою. «Як можна «наливайки» і «закусайки» розміщувати на траві? Де таке є у світі? Такий гарний парк перетворили на трапезну», – брався за голову чоловік моєї подруги, який працює ландшафтним дизайнером. І розмірковував: виросте чи ні наступної весни на цьому місці трава.
Складається враження, що парки у Тернополі існують для подальших забудов, «галицьких дифіляд» і «вуличних ринків», парковок, як от у парку Національного відродження. І, що примітно, представники тернопільської влади часто бувають за кордоном. Одні «переймають» досвід, інші налагоджують партнерські стосунки, треті – відпочивають… Запитання: панове, а там, в америках і європах, у парках також бенкетують з алкогольними наливками, пивом, шашликами?
А про реконструкцію «сходів у минуле» біля фонтану «Сльози Гронського» нашій владі справді слід подумати…
