Про це йдеться у Звіті Всеукраїнської Коаліції громадських організацій з протидії торгівлі людьми, підготовленого в контексті моніторингу виконання Україною Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, що набрала чинності для України 1 березня 2011 року, зазначила на засіданні Тернопільського прес-клубу керівник Центру консультування мігрантів громадської організації «Відродження нації», голова Всеукраїнської Коаліції громадських організацій з протидії торгівлі людьми Марина Пасєчник.
Участь у засіданні також взяли начальник відділу по боротьбі з кіберзлочинністю ГУ МВСУ в Тернопільській області, підполковник міліції Георгій Кондратюк, головний спеціаліст управління у справах сім’ї та молоді Тернопільської ОДА Оксана Шуль, начальник відділу організації профорієнтації та профнавчання Тернопільського ОЦЗ Тетяна Білінська, експерт ГО ТМЖК «Відродження нації» по опитувальнику GRETA, кандидат економічних наук, доцент кафедри промислового маркетингу ТНТУ ім. І.Пулюя Тетяна Борисова, Голова правління ГО ТМЖК «Відродження нації» Галина Кравець.
Тетяна Борисова розповіла, що організації-члени Коаліції вивчали ситуацію щодо захисту осіб, що постраждали від торгівлі людьми, у 14 регіонах України (АР Крим, Вінницька, Волинська, Донецька, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Рівненська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Чернівецька області). Результати показали, що, незважаючи на певний прогрес в останні роки, українська влада не створила на сьогодні дієвих механізмів захисту прав осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Надання державою статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та, відповідно, права на отримання передбаченої законодавством допомоги, відбувається з порушеннями прав людини та конфіденційності. Система виявлення постраждалих на надання їм допомоги працює нескоординовано, відповідальним чиновникам бракує знань та навичок для виконання законодавчих вимог у цій сфері. Плани реабілітації та реінтеграції, складені державними установами, фактично не виконуються, у тому числі через брак фінансування на окремі види допомоги.
У Звіті Коаліції також подано висновки по трьох інших напрямках: політика з протидії торгівлі людьми, попередження торгівлі людьми та кримінальне переслідування торгівлі людьми.
«Громадські організації працюють з особами, які постраждали від торгівлі людьми, впродовж багатьох років. Тому ми занепокоєні тим, що надання допомоги таким особам державою мало нагадує налагоджений механізм захисту прав людини», – зауважила Марина Пасєчник. Вона додала, що на Тернопіллі лише одна людина отримала статус особи, що потерпіла від торгівлі людьми. Іншим дванадцяти було відмовлено у такому статусі.
«Готуючи цей Звіт, ми ставили собі за мету відобразити справжній стан речей у сфері протидії торгівлі людьми, як на національному, так і на місцевому рівні і надати відповідні рекомендації, перш за все, українській державі щодо того, як виконати свої міжнародні зобов’язання, зокрема, вимоги Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми. Унікальність Звіту в тому, що вперше у сфері протидії торгівлі людьми він посилається на досвід конкретних постраждалих осіб. Сподіваємося, що українська влада та Рада Європи звернуть на нього належну увагу», – наголосила пані Марина.
До речі, Україна залишається країною постачання, транзиту та поступово стає країною призначення для торгівлі людьми. За оцінками Представництва МОМ в Україні, понад 120 тисяч українців постраждали від різних форм торгівлі людьми за кордоном з 1991 по 2012 роки. Наразі не існує достовірних оцінок щодо того, скільки осіб постраждали від торгівлі людьми на території України, проте статистика МОМ свідчить про збільшення кількості подібних випадків.
