Після карколомного падіння гривні мінімальна зарплата в Україні встановила антирекорд. 1218 гривень – це тепер у межах 40-43 доларів, або 1,35-1,40 долара на день. За мірками ООН, бідними вважаються ті, хто живе на менше двох доларів у день. Отже, українці опинилися за порогом крайньої бідності. Навіть жебраки у таких бідних країнах, як Бангладеш, Гана та Замбія мають на чотири долари більше. Трохи багатші від українців і жителі Лесото, Гамбії, Чаду. Там «мінімалка» сягає 51 долара. Для порівняння: найвища мінімальна платня у світі в Австралії – не менше 2700 доларів.
Життя, як у казці: чим далі – тим страшніше…
Згідно з офіційними повідомленнями, інфляція в Україні сягає 28,5 відсотка. Однак справжній її рівень значно вищий – 272 відсотки. Про це з посиланням на Стіва Ганке – професора американського Університету Джонса Гопкінса, пише Метт О’Браєн у газеті «Вашингтон Пост». «Гіперінфляція завжди і всюди є політичним явищем. Вона трапляється після воєн і революцій, коли уряди змушені друкувати потрібні їм гроші, оскільки вже немає що оподатковувати – і саме це сталося в Україні», – йдеться у повідомленні.
Уряду не вдається (чи не хочеться?) реформувати економіку. Швидкі та якісні зміни обіцяли міністри-«гастарбайтери». Наразі лише змінюються курси валют і злітають до небес ціни. Корупції менше не стало. Частка тіньової економіки, за оцінками МВФ, складає в Україні 50 відсотків ВВП. Експерти констатують: військові дії на Сході, падіння економіки, безпрецедентні інфляція й девальвація призвели до того, що українці з категорії бідних людей переходять у категорію жебраків.
Тому лукавлять ті політики, які розповідають про недалеке світле європейське майбутнє для України. Для прикладу, у країнах Євросоюзу, які не вважаються заможними, таких, як Болгарія, середня платня складає майже 330 євро (це – найнижча зарплата серед країн ЄС), у Чехії – 332 євро, Угорщині – 333, Латвії – 360, Словаччині – 380, Естонії – 390, Польщі – 410. У Молдові, яка також прагне стати членом ЄС, середня зарплата близько 180 євро. А в Україні… Та й війну спершу потрібно завершити. Кордони облаштувати. Навести лад у комунальній сфері, від тягаря якої люди вже стогнуть. Як свідчить статистика, борги за комуналку на початок року сягнули 15 мільярдів гривень. А експерти вкотре попереджають: зростання тарифів не допоможе комунальній сфері. Збіднілі українці просто фізично не зможуть платити. Але в уряді, за словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, не чують голосу розуму.
Але найгірше, зазначаєОхріменко є те, що нинішня ситуація – це не кінець кризи і навіть не середина – це лише її початок. Економісти колегу підтримують. І сумно жартують: живемо зараз, наче в казці: чим далі – тим страшніше…
Українці люблять жартувати над Гондурасом. А даремно! У більшості рейтингів ця держава нас випереджає. Скажімо, у рейтингу «хороших країн», складеному на основі статистичних даних ООН, Світового банку та інших міжнародних інститутів, Україна опинилася на 99-у місці, а Гондурас – на 94-у. Об’єк наших глузувань значно випередив нас у категоріях «мир і безпека», «здоров’я і благополуччя» та інших. Живуть українці на два роки менше, ніж гондурасці. Крім того, за даними консалтингової компанії «The Henley & Partners» і Міжнародної асоціації повітряного транспорту, українці можуть відвідувати без віз у півтора раза менше країн, ніж гондурасці. Громадянам України дозволений безвізовий в’їзд до 79 країн світу. А жителі Гондурасу можуть вільно подорожувати до 116 країн.
Виходить, до Гондурасу Україні ще далеко.
«Бо МВФ може нам грошей не дати…»
Під час засідання комітету Асоціації Україна-ЄС у Брюсселі євродепутат від Польщі Яцек Саріуш Вольський, відомий своєю проукраїнською позицією, запитав українських нардепів, чому наша держава дотепер офіційно не оголосила, що між Україною і Росією точиться війна? Юрій Луценко відповів: «Бо МВФ може нам грошей не дати». «То вам важливіше кредити МВФ і загибель ще тисяч людей на фронті, чи ви хочете розв’язати цей конфлікт?» – парирував Вольський. І додав: «Ви просите посилення санкцій з боку ЄС, а самі санкції проти Росії не вводите, або вводите частково. Просите фінансової допомоги з боку ЄС, а самі боїтеся розкуркулити олігархів».
Позики Міжнародного валютного фонду є спасінням для української влади. І для вітчизняної економіки. Однак кредити МВФ та інших міжнародних фінінституцій потрібно віддавати з неабиякими відсотками. За напозичені урядом мільярди розраховуватимуться й майбутні покоління.
Щодо першого траншу допомоги від МВФ і чотирирічної програми підтримки, то, на думку спікера парламенту Володимира Гройсмана, це дозволить стабілізувати ситуацію, але не вирішить проблеми в цілому. «Необхідне повноцінне реформування, – сказав він в ефірі телеканалу «Інтер». – Україні слід подолати корупцію, побудувати справедливу судову систему, провести децентралізацію влади». А що заважає?
Що заважає повернути з офшорів незаконно виведені гроші? Україна, мабуть, могла б кредитувати МВФ, якби повернути шалені суми, які вкрали протягом усіх років незалежності.
Що заважає врешті запровадити економічні санкції проти Росії? Адже дотепер Україна не застосувала жодної з економічних санкцій проти РФ. А відповідний законопроект був прийнятий ще у серпні минулого року. Народний депутат, заступник голови комітету з питань економічної політики ВР Юрій Соловей з цього приводу сказав: «Україна має визначитися: ми торгуємо, чи воюємо? Якщо торгуємо, то давайте встановлювати прайси на вбитих українських людей, на поламані руки-ноги, скалічені долі».
Шкода, що не в компетенції МВФ наполягати на запровадженні Україною санкцій проти країни-окупанта.
Зважаючи на складну ситуацію, західні оглядачі наголошують: фінансова допомога зараз потрібна Україні, як ніколи. Кожен день затримки наближає ще глибшу кризу. Президент Порошенко сподівається, що МВФ прийме позитивне рішення стосовно розширення фінансування України, і перший транш у сумі 10 мільярдів доларів надійде до кінця березня. Раніше міністр фінансів Наталія Яресько заявляла, що Україна сподівається отримати перший транш кредиту від МВФ на початку березня.
А тим часом в українському суспільстві очікування фінансової допомоги за рівнем сподівань та розчарувань наближається до очікування військової допомоги. Дають, але з рук не випускають…
Ольга ЧОРНА.
