Роман Данилюк народився у селі Буряківка Товстенської громади (колишнього Заліщицького, а тепер Чортківського району). На захист України став ще у 2014 році. Деякий час служив за контрактом. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, воював у гарячих точках. У березні Роману виповнився лише 41 рік.
«Ще одного нашого земляка проводжала в останню дорогу Товстенська громада. Роман Данилюк був безстрашним воїном та справжнім патріотом. Коли почалась війна, у 2014 році, став на захист рідної землі та воював на сході країни. Всі вісім років незмінно був у строю захисників України. Життя людини є безцінним, душа – безсмертна, а пам’ять про Героя – вічна!» – щирі слова співчуття рідним мужнього воїна висловили на сторінці Товстенської селищної ради.
Останнім часом Роман із сім’єю мешкав на Полтавщині. Залишилася вдовою дружина українського захисника Тамара, вона також військова. Осиротіли троє дітей Героя – дві доньки та син.
Вдома Романа завжди виглядали мама Ганна, тато Ярослав. Він повернувся на рідну землю, але тепер уже навіки, для вічного спочинку.
О, мамо рідна, ти мене не жди,
Мені в наш дім ніколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла
І кров’ю зацвіла.
Не плач, не плач, бо ти вже не одна,
Багато мальв насіяла війна…
Віддати останню шану відважному воїну прийшли рідні, друзі, знайомі, представники влади, односельці, військовослужбовці, усі, хто знав і поважав цю світлу, добру і відповідальну людину.
Вічна пам’ять Герою! Пам’ятаймо: заради перемоги України і заради нашого спокійного, мирного життя гине сьогодні цвіт нації.
