Івана Підгірного з Коропця війна застала на заробітках за кордоном. Та він одразу повернувся додому і в перші дні повномасштабного вторгнення росії пішов захищати Україну і нас з вами. Іван, як ніхто, вірив у перемогу над ворогом, був справжнім патріотом готовим боронити кожен клаптик рідної землі.
Разом з побратимами Іван воював у гарячих точках, звільняв від російських окупантів містечка і села на Ізюмському напрямку. 16 вересня Іван отримав важкі поранення у голову множинними осколками. Більше двох місяців рідні, близькі, друзі не втрачали надії, що мужній воїн вийде з коми й одужає. Але Бог забрав Івана до себе, бо, мабуть, і там, у Вічності, потрібні сміливі і добрі люди. У ніч на 29 листопада серце українського захисника перестало битися.
Залишилася без доброго чоловіка дружина Наталя, а без люблячого батька доньки Оксана та Ольга і син Іван. У невтішному горі мама Ольга, сестра Галина. Ростиме без дідуся малий Арсенчик, якого Іван дуже любив. 31 жовтня Герою виповнилося лише 50 років.
«Спи спокійно, Іван… Ти отримав свою особисту Перемогу. Нам усім її треба довести до кінця. Дякуємо за твою жертву, за твоє віддане серце, за героїзм, за добро. Невимовний біль…» – написав на своїй сторінці у фейсбуці секретар Коропецької селищної ради Дмитро Данчук.
У Коропецькій громаді сумують за загиблим Героєм, який був готовий на самопожертву заради якнайшвидшої перемоги України над ворогом.
«Низький уклін до землі сміливому, світлому, доброму, сильному герою Івану. Великі співчуття матері, дружині, дочкам, сину, внуку в цьому великому горі, яке нам з великим жалем розділяти і прикладати усі зусилля, щоб жертва загиблого Івана була не марна! Вічна пам’ять… Спокій світлій душі» – зазначили у Коропецькій селищній раді.
«У ніч на 29 листопада перестало битися серце ще одного нашого земляка Івана Підгірного з Коропця. Герой отримав важке поранення в голову ще 16 вересня під час виконання бойового завдання. І весь цей час чоловік був у комі в столичному госпіталі. У серцях рідних жевріла надія, що близька для них людина одужає. Але серце Героя не витримало… У вічній скорботі залишилися дружина, мати, дві доньки, син та внук загиблого Захисника. Спи спокійно, славний Воїне і вірний сину України!» – щирі співчуття рідним Івана, усім, хто знав і шанував цю мужню людину висловили і в Чортківській районній державній адміністрації.
Щемливі поетичні рядки, мов квіти на свіжу могилу, присвятила пам’яті Героя Оксана Пілецька-Соп‘як:
ІВАНУ ІВАНОВИЧУ ПІДГІРНОМУ
Не плачте, мамо! Я прожив своє.
Простіть мене!
Не вистояв! Загинув!
Разом зі мною тисячі злягли,
За те, щоб жила наша Україна!
Не плач, дружино люба, не тужи!
Ти дітьми та онуками втішайся.
За мене в храмі свічку запали,
Молитву прочитай, посповідайся.
Не плачте, мої доньки і сини!
Вам переможний гімн іще співати!
Свободу, над усе шануйте ви!
Щоб не прийшлось нащадкам воювати!
Сотні людей провели Івана Підгірного із квітами та сльозами на очах, з великою пошаною в останню дорогу до місця вічного спочинку у рідному Коропці. Вічна пам’ять і безмежна слава Герою!
