До мого Ангела

До мого Ангела


Ангеле мій, будь близенько біля мене.
Я чую твої тихі кроки і стає мені спокійніше,
Чую шелест крил твоїх і стає мені безпечно.
Уже не боюся, не тремчу, не тривожуся,
адже чую поруч твої крила і кроки.
Будь мені другом, братом, мамою, татом, або просто… будь.
Ангеле мій, не залишай мене на роздоріжжі доріг,
в німоті запитань, у велелюдді пустель…
Ангеле мій, навіть коли такі далекі світанки, навіть коли здається, що ночі не буде кінця…
Ангеле, не залишай мене.
І молитви мої, які не знаю, чи чути до Неба, бо не раз така заклопотана, збентежена, у поспіху… але неси їх до Бога, неси…
А останнім часом лиш одного прошу: Боже, прости мені, прости…
І… нехай уже настане кінець цієї такої довгої, чорної, страшної війни…

Неля ДРИБОТІЙ.

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *