Війна окреслила багато проблем. Особливого захисту і турботи потребують діти. Зокрема важкохворі, на лікування яких необхідні великі кошти. Часто батьки залишаються наодинці зі своєю бідою. Це дуже добре відомо керівнику та автору благодійного проєкту «Людина року. Меценат року» Сергію Бачинському.
Нагадаємо, ця публічна ініціатива стартувала у 2012 році. Проєкт розпочинався в рамках фестивалю популярної музики «Зустрічі друзів». Тоді Сергій Бачинський разом з колегами займалися організацією різних культурно-мистецьких заходів, які реалізовували, зокрема, і за фінансової підтримки меценатів.
– Поштовхом до благодійної діяльності стали проблеми, які виникли у моїй сім’ї. У 2011 році в мене народився важкохворий син і лише за перший рік свого життя він переніс чотири операції, пролежавши в реанімації загалом одинадцять місяців. Боротьба за здоров’я сина відкрила мені очі на дуже багато проблем, які пов’язані з лікуванням важкохворих дітей. Як ніхто, розумію тих батьків, яким озвучують страшний діагноз і необхідну суму на лікування. З тими людьми, які тримаються за тоненьку ниточку надії, за кожен подих і стук серця своєї дитини, образно кажучи, я їв біду з однієї тарілки. Одинадцять років ми боролися за життя свого сина. У травні цього року Адамчика не стало. Це дуже боляче. Коли не стає твоєї дитини – не вистачає слів. Але доки в цьому житті хтось тримається за тебе – ти просто не маєш права опускати руки…
Сергій Бачинський зазначає, що нині вони тісно співпрацюють з Тернопільською обласною дитячою лікарнею, її медичним директором Григорієм Корицьким. А також з організацією Червоного Хреста. Власне, звідти отримують інформацію про маленьких пацієнтів і їхніх батьків, які самотужки не здатні фінансувати лікування чи реабілітацію діток. Родини, яким допомогла ця меценатська програма, теж діляться з іншими потребуючими координатами проєкту. Дуже сумно, що кількість важкохворих дітей щоразу збільшується, – каже Сергій Бачинський. – Традиційно наш проєкт допомагає онкохворим дітям та маленьким пацієнтам з вадами серця. Зараз стало ще більше малят з такими недугами. Війна, стреси, невизначеність добивають ще й психологічно. Тому ще більш прикро, коли звертаємось до багатих людей з проханнями про допомогу і чуємо відмову. Мовляв, ми допомагаємо армії. Так, це дуже важливо і потрібно. Але діти – наше майбутнє. Тому цьогорічну меценатську програму в підтримку важкохворих малюків ми проводимо під девізом: «Наш фронт – наші діти!».
– І в цей непростий час, коли доля випробовує нас, ми продовжуємо працювати і жити європейськими і також християнськими цінностями, – продовжує пан Сергій. – Дуже важливо не залишати тих, кому найбільше потрібна підтримка і допомога. Дякую усім людям, які відгукнулися на наші прохання, меценатам-благодійникам. Завдяки їм вдалося зібрати 130 тисяч гривень, які скерували для допомоги Тернопільській обласній дитячій лікарні, а також родинам Артема Гудими і Богдани Лупак. Нехай будуть здоровими усі діти, бо нема нічого гіршого, ніж коли вони ідуть від нас в інші світи маленькими ангеликами…
У свій час відомий політик та громадський діяч Бенджамін Франклін зазначав, коли ви робите добро іншим, ви в першу чергу робите добро собі. Як важливо про це пам’ятати…
Зіна Кушнірук.
.
