Ошатна українська хата в самісінькому серці Росохача наче всміхається та бажає всім добра. Недарма кажуть, що будинок – то обличчя господині. Саме такою привітною, усміхненою, зі щирим серцем є власниця хатини – Марія Штира. Вже незабаром жінка святкуватиме свій 100-літній ювілей, йдеться на сайті Чортківської міської ради.
Попри свій поважний вік, господарює жінка сама. Діти померли, а внуки і правнуки, наче пташки розлетілися із родинного гнізда по всьому світі. Розповідь про своє життя пані Марія починає із визначного дня – знайомства та весілля з тим, кому все життя берегла вірність.
«З майбутнім чоловіком познайомилася зовсім юною – мені на той час було 16, а він на 7 років старший. Запропонував одружитися так смішно, мовляв, у мене хата в самісінькому центрі села, там болота менше, давай женитись – я тоді жила на околиці Росохача. Він мені сподобався, тож я погодилася. І жодного разу не пошкодувала. Чудовий був чоловік, добрий, дбайливий», – то зі сльозами, то з посмішкою розповідає бабуся. Коли розпочалася війна, пан Василь одразу пішов на фронт.
«Пам’ятаю, сниться мені, наче на порозі море крові. А наступного дня мій Василько з тяжкими травмами рук та ніг повернувся з фронту. Важко йому було, нічого не міг робити, і зовсім скоро помер. Було йому на той час 44 роки, – трепетним голосом згадує пані Марія. – Проводили в останню путь всім селом. Важко мені без нього було, ніби і родина велика, і діти, а розради та чоловічого плеча не вистачало».
У своєму поважному віці Марія Миколаївна має світлу пам’ять, щиро молиться Богу за здоров’я внуків, правнуків та всієї рідні.
Щодо секрету довголіття, жінка зізнається, головне – це жити у злагоді з Богом. Кожен день розпочинати із молитви до Всевишнього і дякувати Йому за життя. Молитва залізо точить. Нема такої тривоги чи незгоди, яку б наш Творець не допоміг вирішити.
Щиро бажаємо пані Марії міцного здоров’я, Божого благословення і відсвяткувати століття у теплому сімейному колі.
