Ромашка лікарська (аптечна) – всім добре знайома рослина, один з найбільш уживаних засобів як у традиційній, так і офіційній медицині, а також косметології.
За цілющі властивості її цінували в античному світі та застосовували ще за часів Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. У середні віки в деяких країнах був популярний ромашковий чай, який пили з медом або цукром і вершками. Для його приготування беруть сухі квіти, які заливають окропом з розрахунку 15 г на 1 л води і настоюють протягом чверті години. Чай із суцвіть ромашки краще пити на ніч, і тоді міцний і спокійний сон вам забезпечений.
Цінні лікувальні властивості
Кожна квітка ромашки лікарської містить близько 1% корисних ефірних олій. Завдяки цьому ромашка чинить дезинфікуючу та потогінну дію; зменшує утворення газів; полегшує біль; послаблює запальні процеси; нормалізує порушену функцію шлунково-кишкового тракту; розширює судини головного мозку. Водночас, слід застосовувати з обережністю, адже великі дози ефірної олії викликають головний біль і загальну слабкість. Помічна ромашка при застуді та грипі, спазмах кишечника, гострих шлункових захворюваннях, проносах, ревматизмі, подагрі, лікуванні ран, що погано гояться (зовнішньо).
Хамазулен – гірка речовина і найцінніша частина ромашкової олії – чинить протизапальну, протиалергічну і місцево знеболювальну дію.
Найчастіше ромашку лікарську застосовують як легке проносне, як жовчо- та потогінний, болезаспокійливий, протизапальний засіб. Ця рослина входить до складу безлічі шлункових і заспокійливих зборів.
При гастритах, колітах і різних шлункових розладах – взяти у рівних частинах квітки ромашки, деревій, листя полину, листя м’яти перцевої. 2 чайні ложки цієї суміші залити склянкою окропу і пити як чай по ½ – ¼ склянки 2 рази на день.
