Сотні людей зійшлися, аби провести юного Героя в останню дорогу, і встелили її квітами в знак вдячності за Україну, за те, що віддав найцінніше – своє життя, аби ми тут, вдома мали безпеку і спокій. Разом з людьми дощем плакало небо. Андрію Фаюрі із села Піщатинці Борсуківської громади Кременецького району було лише 23 роки.
Андрій пішов захищати Україну уже 25 лютого. Воював у гарячих точках. Був поранений, десь місяць-півтора тому проходив реабілітацію. Рвався на фронт, казав, там залишилися бойові побратими. І тільки-но одужав, знову вирушив на передову. Загинув під час виконання бойового завдання 5 вересня в Донецькій області біля населеного пункту Біла Гора.
Він не встиг одружитися, подарувати мамі онуків. На сільському кладовищі усім, хто прийшов провести юного захисника України в останню дорогу, роздавали коровай, хоча б мали його різати для гостей під звуки музик на весіллі. У невтішному горі залишилася мама воїна Оксана Антонівна, бо вже ніколи не обійме свого Андрійка, брат Роман, дві сестри – Анжела та Ірина.
«Борсуківська громада на колінах зустріла тіло воїна, Героя – Фаюри Андрія Анатолійовича. Невимовне горе, страшний біль та розпач для рідних загиблого. Його молоде життя обірвалося від рук окупанта… Ми схиляємо голови у жалобі за хоробрим хлопцем, який так сміливо, відважно та самовіддано боронив нашу землю та кожного із нас!
Особливо щемлива зустріч загиблого земляка відбулася у рідному селі Піщатинці, на шляху до батьківської домівки, де народився та зростав Андрій. Дорогу у селі люди встелили живими квітами, а односельці, в скорботі у живому ланцюгу на колінах, провели захисника востаннє до рідної хати.
Андрій поклав на жертовний вівтар війни найцінніше – власне життя, яке ще не встиг прожити… Не встиг створити власну сім’ю, взяти перед Богом дружину та спільно народити дітей… На жаль, його вже ніхто не назве татом та чоловіком… Він назавжди залишиться у нашій пам’яті сином, братом, другом, побратимом… мужнім воїном, який боровся за мирне майбутнє України», – повідомили на сторінці Борсуківської громади.
Вічна пам’ять Герою! Нехай у небесній обителі було світло і затишно твоїй юній душі, Андрійку!
