Чудову цю звістку про любов і мир принесли Ангели в ніч Різдва Господа нашого Ісуса Христа. Тому кожного року ми урочисто святкуємо цей день і з великою радістю згадуємо пришестя в світ Сина Божого. Різдво Христове – це наша радість, наше життя і спасіння.
Вірою в Господа Ісуса Христа спасалися усі – і ті, що жили після Його пришестя, і ті, що жили до того, як Він прийшов у світ – вони чекали Його, вони сподівалися, що Він прийде і врятує їх від гріха і смерті.
Наближався час Різдва Христового. І, як буває вночі, коли згущується темрява, так перед пришестям Христа темрява гріха ще збільшилася. Не тільки люди забули істинного Бога, але здавалося і Сам Бог забув людей. Тоді мало хто шукав Бога, людство не знало, як треба жити06. І коли людина гинула від моральної зіпсованості, вмираючи духовно раніше смерті тілесної, Сам Бог зійшов на землю, щоб «знайти і спасти загибле». Господь не прийшов на землю як славетний цар або великий завойовник. Він не народився в багатому палаці, оточений слугами і воїнами. Син Божий увійшов у світ через бідний вертеп, куди заганяли худобу в холодні ночі. Пречиста Діва Марія Сама сповила Його і поклала в грубих яслах.
Господь Ісус Христос народився у Віфлеємі. Та далеко на сході древні мудреці-волхви побачили світло надзвичайної зірки і по ньому дізналися про народження Спасителя світу. Зірка привела їх до Того, Кого люди у знемозі чекали від початку світу. Вони побачили Того, до Кого прагнула кожна людська душа, яка шукає вічної правди. Поклонившись Божому Дитятку, волхви принесли Йому дари.
А в різдвяну ніч біля Віфлеєма пасли свою отару пастухи. Це були прості люди. Вони не мали мудрості , тому не могли зрозуміти, що означає поява нової зірки. У них не було скарбів, щоб принести коштовні дари. Зате в їх серцях зберігався більш цінний скарб – жива віра в Бога. Тому Господь удостоїв їх раніше всіх дізнатися про те, що в світ прийшов Син Божий. Вони теж бачили світло, І в цьому світлі вони почули слова Ангела: «Я сповіщаю вам велику радість, що буде всім людям: бо народився вам сьогодні у місті Давидовому Спаситель, Котрий є Христос Господь» (Лк.2, 10-11). У цей час з’явилося багато Ангелів, які співали пісню: «Слава на небі Богові і на землі мир, між людьми благовоління» (Лк.2, 14).
Ангельське благовістя не можна розуміти як негайне встановлення на землі миру і благовоління без усяких зусиль з боку людини. Небесна звістка в день Різдва Христового має на меті насамперед мир внутрішній, тобто те душевне умиротворення, про яке говорив Ісус Христос на Тайній вечері: «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам, не так, як світ дає, Я даю вам» (Ів.14, 27).
Тому нехай щирою і гарячою буде наша щоденна молитва за спокій в усьому світі, нехай самовідданою і старанною буде наша праця для зміцнення Неньки-України, для щастя і добробуту народу, нехай благословенний Богом мир настане повсюди, щоб ніколи не плакали матері і діти, щоб нам єдиним серцем і єдиними устами складати славу Богові на небі, а ділами правди і братолюбства чинити мир на землі.
Щасливого, Богом благословенного Нового року!
