Дмитро Абушенко із села Хотівка Кременецького району захищав Україну на посаді навідника 1-ї аеромобільно-десантної роти військової частини А0641. Воював на передовій, у пекельних точках.
Загинув Дмитро в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області у важких боях з російськими окупантами. Осиротіло навіки мамине серце, адже, як розказала журналістка з Кременця Зоя Карп’юк, жінка виховувала сина одна, без батька. Віддавала усю любов і серце своєму Дмитрику. Овдовіла молода дружина. Без батьківської опіки і ласки зростатимуть двоє маленьких діток Дмитра, яким лише 5 і 7 рочків. Сумуватиме завжди без свого господаря простора хата, де український захисник мешкав разом із своєю люблячою сім’єю…
«Більше місяця тіло не могли спочатку знайти, потім доправити додому… Родина пережила ще й жах чекання, коли виплакані всі сльози, перегоріли всі емоції… Але, зустрівши сина на рідній Кременеччині, мати дала волю сльозам, ті крики, що виривалися з її зболеної середини, чулися ще й тоді, коли траурний кортеж вже поїхав…», – каже Зоя Карп’юк.
Кортеж з тілом Героя зустріли рідні, земляки, жителі громади, односельці на Майдані Волі у Кременці, де духовенство звершило панахиду за загиблим. 19 грудня з рідного дому в селі Хотівка, де відбувся чин похорону, воїна проводжають останньою земною дорогою до місця вічного спочинку.
«Стільки всього повинно було бути в нього попереду, стільком мріям та планам не дано нині здійснитися. Дмитро Абушенко ніколи не ховався від труднощів, для нього обов’язок був понад усе…», – каже міський голова Кременця Андрій Смаглюк.
Вічна пам’ять Герою! Пам’ятаймо ціну нашої перемоги!
