Дерев’яна дубова церква, яка була побудована в селі ще в 1926-му, згоріла на Великодні свята 2015 року. Місцеві підозрюють, храм підпалили невідомі. Адже на свята дзвіниця була відчинена. Першими побачили пожежу люди, які прийшли на могили рідних. Того дня був сильний вітер. Як тільки відчинили двері храму, вогонь розгорівся з новою силою. Рятувальники гасили не лише церкву, а й церковний будинок і сусідні хати, на які перекинулося полум’я. Довкола обгоріли всі дерева, спалахнула скирта.
– Врятувати з вогню нічого не вдалося, – розповідає настоятель храму протоієрей Іван Борис. – Лишень кілька хоругов. Церковні дзвони вагою пів тонни просто скапували дощем у полум’ї і перетворилися у мереживо. Коли поміряли температуру на згарищі, то вона сягала 700 градусів.
Після пожежі Богослужіння не припиняли. Відправляли їх протягом двох місяців на сходах згарища, щоб громаду здружити і тримати вкупці. Спершу спорудили капличку. Згодом разом із сільським головою Аркадієм Сеником прийняли рішення розібрати сільський довгобуд і використати будматеріали для спорудження храму.
– Гроші збирали по довколишніх селах, – розповідає отець Іван. – Священники зверталися до парафіян, і ті жертвували на відновлення храму, хто скільки міг. Потім передавали нам кошти. Тому церкву у Снігурівці відновлювала вся область. Допомагали депутати, аграрії, підприємці, посадовці. Я звертався до багатьох людей, і приємно, що ніхто не відмовив.
Проект нового храму обирали наближений до того, що згорів. На будівництві працювали почергово усі жителі села. Активну участь брав і отець Іван, адже він за першою освітою будівельник. З усмішкою каже, не сподівався вже, що ці знання йому ще пригодяться.
За рекордно короткий час жителям невеликого села Снігурівка та сусіднього Манева, а це близько півтисячі осіб, вдалося відновити святиню.
– Люди довго чекали, поки збудують нове місце для молитви. Ми щиро просили Господа, аби нам все вдалося. За чотири роки фактично з нічого вдалось звести храм. Цей випадок змусив усіх здружитись. Сьогодні це кардинально інша громада і ми дуже щасливі, що нам вдалося подолати всі труднощі. Дуже багато людей нам допомагали, не давали впадати у відчай, жертвували великі кошти. Жодної ікони ми не купували – всі нам подарували. Одна жінка з Кременця проїздила повз – підійшла, розпитала, що сталося, і згодом подарувала храму дзвін. Таких історій багато. Важко передати словами величезну вдячність усім нашим меценатам за їх жертовність і подарунки.
Освятив новозбудований храм і відслужив першу Божественну літургію митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський Антоній у співслужінні архієпископа Тернопільського і Кременецького Нестора та єпископа Тернопільського і Теребовлянського Павла.
Після Літургії владика Нестор відзначив благодійників та будівничих храму. Церковними Орденами Святого Архістратига Михаїла II ступеня було нагороджено настоятеля храму протоієрея Івана Бориса, а також меценатів Осипа Гасюка, Михайла Головка, Ігоря Побера, Василя Хомінця, Оксану Матвеєву і старосту храму Петра Домбровського.
Медалями Святого Архістратига Михаїла владика Нестор також відзначив жертводавців новозбудованого храму протоієрея Віктора Кваса, сільського голову Снігурівки Аркадія Сеника, Юрія Кравчука, Віру Тивонюк і Ніну Федчук. Благословенні грамоти з рук архієпископа Нестора отримала парафіяни, які найактивніше долучилися до будівництва святині.
