Передвеликодній час на Тернопіллі щороку був сповнений приємних приготувань та відродження українських традицій. Діти вчилися малювати писанки, водити гаївки, дізнавалися, як це робили наші предки. Відбувалися різні виставки, святкові концерти, інсталяції. Цьогоріч все по-іншому. Але ж це чудова нагода готуватися до свята із найближчими людьми. У родинному колі створити свої перші писанки, разом пекти паски або ж виготовити святкові витинанки і прикрасити ними оселю. Просвітяни Тернопільщини щороку проводили десятки майстер-класів, різноманітних зустрічей і майстерок напередодні Великодня. Через карантин всі заплановані події скасували і перейшли в онлайн. Як це – навчати малювати писанки в інтернеті, як зберегти дух свята під час карантину і чому так важливо напередодні Великодня малювати писанки, ми дізналися в активних учасників «Просвіти Тернопільщини» подружжя Святослава та Ірини Абрам’юк і Надії Гути.
До відеотрансляцій майстер-класів долучаються сотні людей
Літні «просвітяни» не пригадують року, коли учасники товариства не збиралися разом, аби писати писанки. Але карантин вніс свої корективи – і тут нічого не вдієш.
– Як кожна писанка відрізняється одна від одної, так і кожного року проєкт «Школа писанкарства» різниться, – розповідає Святослав Абрам’юк, керівник обласного товариства «Просвіти». – Ми ретельно готувались до цьогорічних заходів до Великодня, зокрема до майстер-класів із писанкарства. Значна частина матеріалів була вже закуплена, ми долучили наших постійних і нових партнерів. Планували збільшити кількість учасників школи, зокрема навчити майстрів-виховників зі всієї області. Для мене, як і для всіх, звичайно, це було неочікувано. Але нам трохи пощастило в тому плані, що ми вже із середини березня змогли провести 2 майстер-класи. Це коли ще не було жорстких правил карантину. Тобто школа і майстер-класи були запущені, події заплановані, люди були готові навчатись творити писанки. І тому перейти в інший формат було необхідно і навіть не зовсім складно.
Ідея запровадити онлайн майстер-класи з’явилася в учасників «Просвіти», як тільки вони дізналися про жорсткіші умови карантину.
– Правда, багато-хто не підтримував таке, – розповідає Святослав. – Також технічно це не завжди просто. Але коли спробували вперше і побачили, що близько 200-300 людей долучились, щоб переглянути, то зрозуміли: можемо це робити. На останньому майстер-класі учасників було найбільше – понад 500 переглядів відеотрансляції, але цільова аудиторія, яка запитувала, писала відгуки і вподобання, – то це щонайменше 30 людей. Згодом група різних молодіжних громадських організацій Львова ініціювали проведення проекту “Великдень онлайн”. І ми долучились до них. Тепер маємо ряд онлайн майстер-класів та різних цікавих подій.
«Створення писанки – це один зі способів підготовлення себе до Великодня, час для себе і Бога»
– Свій перший великодній символ я створила вдома в колі сім’ї, – розповідає Ірина Абрам’юк, просвітянка, керівник гуртка «Центру творчості для дітей та юнацтва», майстер народної творчості. – Це була дряпанка. Мама наварила крашанок у цибулинні, а старша сестра показала, як голкою дряпати орнаменти. Далі творила писанку в художній школі. З першого разу завжди не виходить, але мені дуже сподобалось. Для мене створення писанки – це один з способів підготовлення себе до Великодня, час для себе і Бога. Також моя любов до писанки закріпилася у «Молодій Просвіті» і тепер я вважаю своїм обов’язком передавати цю традицію далі, щоб вона не перервалася на моєму поколінні.
Ірина вже провела п’ять майстер-класів. Зізнається, це непросто.
– Не видно емоцій та очей твоїх співрозмовників, я люблю, коли мої уроки насичені душевно, сміхом і жартами. А тут доводиться жартувати самій, – розповідає майстриня. – Ще важко малювати і постійно говорити, хочеться зануритись у писанку, а треба тримати зв’язок з глядачами. За відгуками та коментарями бачу, що людям подобається, багато хто присилає фото своїх писанок. Я стараюся дати детальні інструкції, щоб люди змогли зробити все дома самі. Коли розповідала про техніку травлення (створення візерунків на яйці з допомогою витравлювання їх оцтом), було багато відгуків, дехто знайшов можливість творити навіть в умовах карантину за кордоном. Взагалі, відгуки учасників дуже надихають. Найбільше люблю, коли малюють сім’ями, з дітьми. Бо це і є моя мета, аби родини готувалися до Великодня разом і єдналися у спільній справі.
Писанка – це великодня листівка
– Так як у листівці ми бажаємо добра, так само і на писанці за допомогою символів зашифровуємо побажання благополуччя, здоров’я, миру і достатку, – розповідає Ірина. – Писати треба від душі, старатися використовувати традиційні символи і не малювати сучасних піктограм. Щоб намалювати писанку, потрібно вдома розвести барвники, запалити свічку, набрати віск у писачок, взяти яйце і творити візерунки. Але якщо не маєте писачка, то є така техніка, як крапанка. Можна простою свічкою, бажано восковою, капати віск на яєчко. Також барвники можна зробити вдома з підручних матеріалів, адже лише цибулиння дає різні відтінки, від темно-бордового до гірчично-жовтого, а ще є буряк, який дає рожевий колір. Малі діти можуть просто фарбувати яйця у різні кольори, занурюючи їх на різну висоту.
Ще одна просвітянка Надія Гута пригадує: коли спершу писала писанки, їй не дуже сподобалося. Адже під час навчання не навчали, як це робити правильно, не пояснювали деталі.
– Коли ж я долучилася до школи писанкарства «Просвіти» під керівництвом Іри Абрам’юк, допомагаючи їй вчити, то сама навчалась, – зізнається Надія. – Для мене просто неймовірні відчуття, коли створюю писанку. Це наче інший світ, особлива атмосфера, яка дарує гармонію, наповнення та задоволення. Я ще не робила цього року писанки вдома, але обов’язково планую цим зайнятися. Також активно долучилася до організації проекту «Великдень онлайн» – події, яка дає можливість усім духовно і творчо підготуватися до свят. Майстри та учасники різних громадських організацій розповідають про традиції, розвінчують стереотипи і забобони, проводять практичні майстерні.Аби долучитися до цього проекту, знайдіть у фейсбуці подію «Великдень Online: карантинна версія з усіма традиціями!». Там можна побачити анонси прямих ефірів і збережені відео з різною цікавою інформацією. Також можна знайти багато відео-майстер-класів та корисної інформації на фейсбук-сторінці «Просвіта Тернопільщини».
Наостанок запитую у Святослава та Ірини Абрам’юк, як святкуватимуть Великдень цьогоріч.
– Ми точно не підемо до церкви. На жаль. І переживатимемо та відчуватимемо дух Воскресіння онлайн. Але в цьому є певний позитив: можна буде побачити онлайн-служби із багатьох церков. Зможемо зрозуміти, що таке Великдень та Воскресіння, коли ти не є присутнім на службі. Так як і на Вербну неділю самостійно посвятили вербу, самостійно освятимо і паску, – розповідає Святослав. – Також плануємо пограти гаївки із нашими донечками. Одним словом, буде весело по-Великодньому.
– Ми складемо святковий кошик, – додає Ірина. – І покладемо туди найкращі писанки – свої та своїх діток. Накриємо святковий стіл і будемо радіти Воскресінню Христа.
Як на мене, чудовий формат Великодня під час карантину. Щиро рекомендуємо вам, дорогі читачі, аби обмеження не завадили вашим родинам відчути особливу атмосферу Великодня! Готуйтеся до свята разом, цінуйте моменти, коли не потрібно поспішати, а можна насолодитися часом, проведеним з рідними. Святкуйте з любов’ю!
Юля ТОМЧИШИН, фото з архіву “Просвіти Тернопільщини” та фейсбук-сторінок Ірини та Святослава Абрам’юків.
Дякую за гарну статтю! Юля ти теж частково наша просвітянка бо завжди про нас пишеш!