Федір Котузяк із міста Заліщики у свій час працював дільничним у райвідділі, але травмувавшись у ДТП, змушений був покинути службу. Коли почалася війна, добровільно пішов у військкомат, та через стан здоров’я його відмовлялися брати на фронт. Але він не зміг залишатися осторонь, коли окупанти топчуть українську землю. Федір поїхав у столицю і таки записався у київську тероборону. А звідти вже – на фронт. Старший лейтенант Федір Котузяк був командиром взводу роти вогневої підтримки.
Рідні втратили зв’язок з Федором ще два місяці тому. Його вважали зниклим безвісти. Рідні до останнього сподівалися побачити Федора живим. На жаль, дива не сталося. 15 вересня рідні отримали звістку, що Федір загинув ще 8 липня у нерівних боях з російськими окупантами на Харківщині. У травні йому виповнилося лише 42 роки. Залишилася вдовою дружина Галина, осиротіла донька Юлія, ніколи не обійме сина мама…
Дорога додому українського захисника була довгою. Та нарешті після двох місяців невідомості Герой повернувся додому, тепер уже назавжди. Сотні людей Заліщицької громади вийшли зустріти тіло мужнього воїна, щоб провести до місця вічного спочинку.
«Останню шану захиснику, який обороняючи Україну від російських окупантів пожертвував найцінніше – власне життя, прийшли віддати рідні, сусіди, жителі громади, побратими, військовослужбовці та усі небайдужі люди, які разом з сім’єю Героя розділяють їхнє страшне горе. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким», – оприлюднили на сторінці Заліщицької міської ради.
« Плаче небо… Плаче Чортківщина… Плаче Україна… Жителі Заліщицької громади провели в останню дорогу свого земляка Федора Котузяка. Життя 42-річного Героя обірвалося під час виконання бойового завдання. Він загинув за нашу свободу та незалежність, за те, щоб ми з вами мали змогу спокійно жити на своїй Богом даній землі. Спочивай з Богом, вірний сину України!» – щирі співчуття висловили у Чортківській районній державній адміністрації.
Вічна пам’ять Герою! Пам’ятаймо, якою ціною дається наша перемога!
