Ігор був єдиним сином у мами. Не могла подумати ненька, що її золотій дитині відміряно прожити лише 22 роки. Що її хлопчик стане Захисником своєї землі, Героєм. Мабуть, плакав Ігоревий ангелик, коли юна душа відлітала на Небеса. Жителі Заліщицького громади не можуть повірити, що їхній молодесенький земляк поповнив Небесне воїнство і висловлюють слова вдячності Воїнові: «Низесенько схиляю голову перед подвигом твоїм, дитино», «Спочивай з Богом, дитинко, ти загинув за нас усіх…».
«Не перестаємо вірити в нашу Перемогу, кожен день молитися за Україну і за кожного захисника. Та, на жаль, воля і свобода виборюються надто дорогою ціною – ціною життя наших земляків.
У скорботі Заліщицька територіальна громада, адже повертається додому на щиті воїн із села Зозулинці – оператор 3 відділення взводу протитанкових керованих ракет Шипітко Ігор, 2001 року народження.
Чортківська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким полеглого Героя. Запевняємо, що пам’ять про загиблого захисника ніколи не згасне в наших серцях.
Розділяємо біль втрати, вклоняємося мужньому та незламному військовослужбовцю, який відійшов від нас у засвіти, щоб назавжди залишитися в історії творення України.
Ми не пробачимо!
Вічна слава Герою!»
«У Запорізькій області, внаслідок ворожого обстрілу, загинув військовий із Тернопільщини, житель села Зозулинці Заліщицької громади Ігор Анатолійович Шипітко, – йдеться у повідомленні Заліщицької територіальної громади. – Захищав Україну та кожного з нас від окупантів, а зараз повертається додому на щиті».
Слова співчуття родині та вдячності Захисникові України висловлює керівництво Заліщицької міської громади: «Ігор Шипітко залишив навчання в університеті і в перші дні війни пішов захищати Україну.
Він був мужнім воїном, справжнім патріотом і гідно, до останнього дня життя, захищав наш спокій.
Загинув 10 червня внаслідок ворожого обстрілу позиції з «Градів» біля населеного пункту Новоданилівка Запорізької області.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Захисника. Вічна пам’ять і слава Герою!»
Боляче. Ця втрата – не тільки біль родини, це біль усієї громади, це біль усієї країни.
Багато людей у сомережах висловлюють слова співчуття та вдячності. Читати без слів це неможливо.
Oleksandra Ihorivna: «Низесенько схиляю голову перед подвигом Твоїм, дитино, славного народу нашого, сину! Вічна любов у серцях наших, вічна пам’ять в думках наших, щира молитва за світлу жертовну душу Твою, в ім’я майбутнього життя, в ім’я України! Слава Героям! Слава Україні!»
Марія Гронська: «Вічна пам’ять. Спочивай з Богом, Герою. Нехай у Небесній обителі буде легко і світло твоїй душі, дорогий хлопчику. Дякую за Україну і за наш захист. Велика шана і доземний уклін Матері за Сина-Героя. Щирі співчуття рідним і близьким».
Mariya Herylevych: «Низький уклін Герою України за відданість та захист нашого спокою ціною власного життя. Щирі співчуття батькам, для яких звістка про втрату сина принесла невимовний біль і смуток. Важко підібрати відповідні слова, важко перенести це горе і неможливо погодитися з цією реальністю. Царство небесне та вічна пам’ять Герою України».
Лідія Хапіцька: «Спочивай з Богом, дитинко. Ти загинув за нас усіх, нехай вороги будуть прокляті у віках. Царство Тобі Небесне, Світлий Ангеле!»
Руслана Морозова: «Велике горе. Пекучий біль. Ти назавжди в наших серцях. Співчуття рідним, мамі, для якої єдиний син був сенсом життя».
