![Без тата ростимуть малесенькі діти: на Тернопільщині попрощалися з воїном Русланом Волошиним](https://nday.te.ua/wp-content/uploads/2023/01/Волошин.jpg)
Маленькі дітки, донечка Катруся та синочок Максимко, ніколи вже не побачать свого тата – мужнього, сильного, доброго і вродливого. Вони ростимуть без його любові, опіки і ласки. Молодою вдовою залишилася дружина Руслана Христина. Осиротіли без сина батьки, брат та сестрички…
Руслан (Микола) Волошин із села Підгайчики Зборівської громади вже 26 лютого пішов захищати Україну. Разом з побратимами воював на передовій. Він був старшим солдатом 2 стрілецької роти військової частини А7170.
![](https://nday.te.ua/wp-content/uploads/2023/01/волоши-Р.jpg)
Руслан загинув 28 грудня поблизу села Масютівка Куп’янського району Харківської області. Під час омінометного та танкового обстрілу російськими окупантами позицій українських захисників Руслан отримав осколкове вогнепальне поранення несумісне з життям. Герою було лише 30 років.
Руслан народився і зростав у селі Волосівка тоді Зборівського району. Разом з дружиною та дітьми проживав у Підгайчиках. Туди та до батьків і прилетіла страшна звістка про загибель Руслана.
![](https://nday.te.ua/wp-content/uploads/2023/01/Волош-1.jpg)
«З великим сумом повідомляю про смерть ще одного українського Героя. Кривава війна забрала життя у нашого земляка Руслана (Миколи) Волошина, який народився в 1992 році у с. Волосівка. Проживав разом із своєю дружиною та дітьми у с.Підгайчики. Сиротами залишилися двоє дітей: 9-місячна донька Катруся та 2-річний син Максимко, вдовою – молода дружина Христина. Рідну кровинку втратили батьки, брат та сестрички.
Висловлюю щирі співчуття родині загиблого Героя-Захисника. Поділяю Ваше горе», – написала на сторінці Ярчовецького старостинського округу Любов Кирик.
Щирі співчуття рідним Руслана висловили у 105 окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ.
«…Розуміючи відповідальність перед захистом Батьківщини, Руслан разом із побратимами в перші дні повномасштабного вторгнення зголосився піти добровольцем, був стрільцем стрілецької роти. Захисник мужньо виконував бойові завдання до останнього подиху, його приклад стане неоціненним у боротьбі за незалежність держави поруч із тими, хто зараз тримає щит у небесному війську. Особовий склад та командування військової частини висловлюють співчуття рідним та близьким військовослужбовця. Вічна пам’ять Герою!»
Під дописами про загибель Руслана у соціальних мережах люди висловлюють сотні коментарів та щирих слів співчуття і болю.
«Неможливо без сліз прийняти ту звістку. Вічна память і царство небесне тобі, наш хлопчику. Дуже тяжко повірити в те, що тебе вже нема», – написала Галина Бабій.
«Низький уклін… Вічна пам’ять і шана нашому земляку, нашому Герою Найщиріші співчуття дружині Христинці, діточкам і усій родині» Uliana Bilovus – Włodek.
Жителі громади, навколишніх сіл і Підгайчиків зійшлися, аби віддати останню шану своєму Герою. Рідні, друзі, побратими проводили Руслана останньою земною дорогою до місця вічного спочинку. Поховали українського захисника у Підгайчиках. Тепер уже з небес Руслан оберігатиме своїх крихітних діток, найдорожчих його серцю людей.
Вічна пам’ять Герою! Пам’ятаймо, якою великою ціною дається наша перемога…
Фото з інтернет-джерел.