Вікторія Загребельна — тернопільська студентка, волонтерка громадська активістка і майстриня, яка виготовляє вироби з бісеру. Нещодавно у неї з’явилася іже створити гердан на основі візерунків вишитої хрестиком краватки її прадідуся. Так родинна реліквія отримала нове життя.
Краватка прадідуся Вікторії — подарунок на його 20-річчя. Її вишивала дідусева тітка. «Коли я зробила підрахунки, то зрозуміла, що цій краватці щонайменше 80 років», — розповідає майстриня.
Краватка була вишита на домотканому полотні дрібним хрестиком, дівчина ж відтворила її з бісеру.
«Ця краватка дуже важлива для мене, адже несе в собі пам’ять про дідуся та слугує родинною реліквією», — каже Вікторія.
Вікторія розповідає, що сам процес створення гердану за мотивами дідусевої краватки зайняв близько місяця. Найбільше часу дівчина витратила на удосконалення та перенесення схеми, адже техніка виконання візерунку хрестиком дещо відрізняється від створення відповідного за допомогою бісеру.
Майстриня ретельно зберігає краватку прадідуся. Вона переконана, використання старовинних речей у побуті — це неправильно, адже вони несуть велику культурну спадщину, за якими майбутнє покоління покоління зможе досліджувати нашу сучасність.
«Я думаю що цей гердан можна легко стилізувати під буденний одяг, а саму краватку я збережу, адже не підтримую носіння в повсякденному житті старовинних речей, – каже Вікторія. – На мою думку ми повинні зберігати цю мистецьку спадщину як мінімум для того, щоб наші діти та внуки могли пізнавати нашу культуру. Не дарма кажуть: “речі з історією” – вони дійсно є частиною культури. І в наших силах зробити все, щоб наступні покоління так само мали можливість ознайомитися з цією частиною історії наочно. Тому варто відповідально ставитись до таких речей та робити репліки, а не носити оригінальні старовиннні речі».
Плести з бісеру дівчина почала відносно недавно — захопилась роботою українських майстринь.
«Почала виготовляти вироби з бісеру надихнувшись роботами сучасної майстрині Віталії Олійник, і зрозуміла що хочу так само створювати красу з історією»,— ділиться роздумами майстриня.
На даний момент дівчина займається бісероплетінням уже пів року. Говорить, що зараз це лише її хобі, адже вона отримує задоволення під час створення прикрас. В основному Вікторія відновлює старовинні роботи, використовуючи орнаменти з прив’язкою до різних регіонів.
Майстриня розповідає, що час виготовлення виробу залежить від складності орнаменту, кількості кольорів використовуваного бісеру тощо. Можна один виріб зробити за добу, а над іншим працювати більше тижня.
«Мій особистий рекорд – гердан за ніч. Дуже поспішала, щоб він встиг доїхати до моєї подруги – артилеристки «Ластівки», на Донеччину», — ділиться спогадами Вікторія.
Катерина МАГУЛА, фото надані Вікторією Загребельною.
