На грядках вже з’явився шпинат – справжня комора вітамінів і мінеральних речовин. На Сході його називають королем зелених овочів, а також віником для організму. Крім заліза, шпинат багатий на кальцій, магній, натрій, калій, фосфор, мідь, цинк, марганець і селен. Що стосується вітамінів, то в шпинаті можна знайти велику кількість вітаміну й провітаміну А, вітаміни С, К, групи В, Е та Н (біотин).
Виведе токсини, зменшить запалення
Листя шпинату сприяє відновленню функції кишечника, є чудовим засобом для профілактики пародонтозу.
Шпинат містить речовини, які сприяють знешкодженню токсичних речовин і їх виведенню природним шляхом, до того ж, відновлює зорову функцію очей.
Антиоксиданти та хлорофіл, на який теж багатий цей овоч, перешкоджають розвитку злоякісних пухлин, сповільнюють старіння організму, сприяють омолодженню шкіри та зміцнюють нігті й волосся.
Листя шпинату володіє протизапальними властивостями, тому кашку з нього корисно прикладати до фурункулів і ран, в які потрапила інфекція.
Крім того, шпинат вважається лідером серед листових зелених овочів за вмістом білка та одним з найкорисніших дієтичних продуктів харчування: в 100 г зелені міститься всього 23 ккал.
Як вживати й кому
Варто зауважити, що, незважаючи на велику користь шпинату, є серйозні протипоказання щодо його застосування. Зокрема, через те, що в листі рослини міститься значна кількість щавлевої кислоти. Це може завдати помітної шкоди при гастриті з підвищеною кислотністю, виразці шлунка та дванадцятипалої кишки, панкреатиті.
Надмірне споживання шпинату може призвести до утворення каменів. Людям, які страждають від нефриту, подагри, сечокам’яної чи жовчнокам’яної хвороби, а також захворювань печінки, варто взагалі відмовитися від вживання цієї рослини та її соку.
До того ж, щавлева кислота може спричинити дефіцит кальцію в організмі. Тому рекомендується додавати молоко чи вершки в процесі приготування рослини.
У разі схильності до печії шпинат слід вилучити з раціону під час вагітності.
Загалом, рекомендується вживати цей овоч не частіше 2-3 разів на тиждень. Крім того, оскільки сік шпинату містить оксалати й фосфати, тож він може спровокувати підвищення кров’яного тиску й рівня уринової кислоти в крові. У зв’язку з цим його не рекомендується вживати хворим на гіпертонію та ревматизм.
Водночас, якщо дотримуватися раціонального харчування і вживати шпинат в нормальній кількості, то це може принести тільки велику користь.
Шпинатне лікування за різних хвороб
У разі анемії потрібно змішати соки шпинату та моркви у співвідношенні 1:2. Пити по 1/3 склянки 3-4 рази на день.
Також добре пити відвар листя шпинату: 1 ст. л. свіжого подрібненого листя залити 200 мл окропу, поварити 10 хв на водяній бані на слабкому вогні, потім зняти з плити й залишити настоюватися протягом 1 години, опісля процідити. Приймати по 0,25 склянки 4 рази на день.
У разі хронічного закрепу допомагає сік шпинату. Для його приготування слід промите листя залишити на рушнику, аби воно підсохло, а потім вичавити з нього сік. Якщо у вас немає сокоробки, дрібно наріжте листя й вичавіть сировину через марлю, складену в кілька шарів. Для прийому краще відразу розвести сік водою в пропорції 3:1, але можна цього й не робити. Сік зберігається в холодильнику протягом доби, після чого кислота в його складі починає утворювати шкідливі сполуки.
Рекомендується пити по 2 склянки такого соку на день. Найбільш ефективний вплив спостерігається за вживання соку натщесерце перед їдою. Цей спосіб лікування закрепів хороший тим, що шпинат не зумовлює звикання, порівняно з іншими проносними засобами. Після 4 днів уживання соку робота кишечнику нормалізується надовго. Але для закріплення результату ліпше продовжувати вживати сік до 7-10 днів.
У разі геморою народна медицина рекомендує змішати 100 мл соку шпинату з 50 мл харчової мигдалевої олії. Засіб потрібно випити за день, але малими порціями. Кровотечі в разі геморою швидко припиняються, вузли втягуються, біль минає.
У разі екземи, опіків та ран уражені ділянки тричі на день добре змащувати сумішшю з 50 мл маслинової олії та 50 мл соку шпинату. Або відварити листя шпинату в маслиновій олії, розім’яти його й накласти на уражені ділянки шкіри. Така паста має бути завжди свіжою, оскільки швидко псується.
Щоб організм швидше відновився після важких хірургічних втручань, слід приймати такий напій: змішати по 35 мл натурального червоного вина та соку шпинату, приймати раз на день під час їди. Курс лікування – 1 тиждень.
За нервових розладів помічним вважається звичайний сік шпинату, але більш ефективно проводити сокову терапію такою сумішшю: 150 мл соку моркви, 70 мл соку буряків та стільки ж соку шпинату. Увесь напій слід випити вранці натщесерце. Курс – 1 місяць. Такий засіб рекомендується навіть у разі епілепсії, оскільки запобігає нападам.
За неврозів помічний настій шпинату. Для його приготування слід змішати по 1 ст. л. квіток, стебел і листя рослини; 1 ст. л. суміші залити 200 мл окропу, настояти 40 хв, перецідити. Приймати засіб по 3 ст. л. тричі на день.
