У місті вперше відзначили Міжнародний День передчасно народженої дитини.
На дійство приїхали понад два десятки родин, які пройшли неймовірне випробування долі. 510 грамів, 720, 880, 1700… Ці цифри спершу злякали новоспечених матусь і татусів… А потім почалася запекла боротьба за життя кожного немовляти.
У минулому номері «Наш ДЕНЬ» писав про особливості передчасно народжених дітей. А на Святі малюка, яке проходило у Тернополі, у розважальному центрі «Yo-Гурт», ми познайомилися з цими незвичайними сім’ями. Сьогодні це – жваві і веселі хлопчики та дівчатка, які безтурботно бігають, граються, бешкетують. А ще кілька років тому вони – маленькі і безпомічні лежали у кювезах, оточені різними медичними трубками і апаратами…
– Моя донечка народилася з вагою 880 грам, – розповідає тернополянка Оля. – Важко описати те, що нам довелося пережити. Здається, ніби ти з дитям живеш в окремому світі разом із своїми проблемами. Спершу боролися за життя. Потім за те, щоб донечка сиділа, говорила… У цей період мені дуже допомогла віра в Бога. Я багато молилася за здоров’я своєї дівчинки і це додавало мені сил. Зараз нам вже 5 рочків. Сьогодні все це лише спогади – ми не можемо натішитися нашою малечею. З власного досвіду можу сказати, що об’єднання батьків передчасно народжених дітей дуже потрібне, аби можна було обмінюватися досвідом, підтримувати одне одного, радитися.
Надія Кулик – тернопільська співачка та мама передчасно народженого синочка Андрійка. Жінка почала писати колискові через сильні переживання за дитя і у творчості знаходила сили та енергію у цей непростий період свого життя.
– Моя донечка народилася з вагою чотири кілограми і не було жодних проблем. А ось через десять років поява на світ синочка стала для мене справжнім випробуванням, – розповідає Надія. – Коли я народжувала свого хлопчика, то кювезів ще не було у відділенні – тоді нам виділили один транспортний кювез. Я дуже сильно переживала, багато молилася, щоб все було добре. Ми похрестили синочка у реанімації. Той місяць, коли він там перебував, здався нам вічністю…
Трійнята: Ярослав, Станіслав та Владислав надзвичайно активні хлопчики, які практично не можуть всидіти на місці. Їхня мама Ірина Бабовал зізнається: спершу доводилося важко – потрібна була стороння допомога, адже малеча не спала одночасно. Однак, завдяки лікарям, морально було легко, зазначає жінка, адже про них турбувалися і опікувалися щохвилини.
Дітки, які завітали на захід, отримали в подарунок іменні фоторамочки та тематичне печиво. Для них підготували смачне частування, цікаву розважальну програму і звичайно ж святковий торт.
– Сьогодні особливе свято – каже організаторка дійства, завідуюча відділенням інтенсивної терапії новонароджених Тернопільського перинатального центру «Матері і дитини» Неля Скубенко. – У цьому залі стільки радості, любові та щирих емоцій. Так приємно бачити усіх цих діток, яких врятували своєю великою любов’ю батьки і лікарі. Я щиро вдячна усім небайдужим, хто долучився до організації «Свята малюка». Сподіваюся, воно стане традиційним у нашому місті.
Закінчилося дійство флешмобом на Театральному майдані. Там зібрались ті, кому небайдужа проблема передчасно народжених малят, аби нагадати, що такі дітки при належному догляді, незважаючи на обставини, виростають здоровими. Лікарі перинатального центру «Мати і дитина» та батьки з малятами випустили в небо білі кульки.
– Це – як символ незахищеності недоношених діток, їх вразливості, – пояснює Неля Скубенко. – Вони потребують нашої допомоги, особливої турботи і захисту.
Після флешмобу будівлю драматичного театру підсвітили фіолетовим кольором, який символізує передчасно народжених дітей.
