Іван Бітківський із села Білозірка Лановецької громади. Іванко. З першого дня на війні, хлопчина, якому було тоді лише 22 роки, поїхав на фронт. Він пройшов всі пекельні кола війни, захищаючи Україну та кожного з нас. Немає таких слів, щоб виміряти біль рідних за сином. Вічна пам’ять тобі. Іванку! Легких небесних хмарин!
Гірку звістку повідомили у Лановецькій громаді: «Із глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату. У боях за Україну, її свободу та незалежність загинув 26-річний земляк, старший солдат Іван Бітківський із села Білозірка.
Воїн став на захист рідної землі з перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році. На превеликий жаль, загинув поблизу населеного пункту Барвінівка Запорізької області. Схиляємо голови в скорботі. Щирі співчуття рідним та близьким. Світла пам’ять і вічна шана Герою!»
«Знову Білозірка здригнулася від страшної звістки, знову горе постукало в батьківську хату, знову полетіла білим голубом душа нашого односельчанина, молодого захисника до Небесного воїнства. Загинув Іван Бітківський, наш мужній Воїн. Нема таких слів , щоб втішити рідних, нема такого приладу, щоб виміряти увесь біль та горе батьків…
Прошу щиро молитися за загиблого воїна Івана, щоб Господь прийняв його душу до Царства Небесного, бо всі кола пекельні він вже пройшов тут, на війні, захищаючи майже чотири роки Україну та кожного з нас.
Від самісінького початку повномасштабного вторгнення московитів на нашу землю, 24 лютого 2022 року, Іван отримав повістку, а вже 25 лютого були перші відправлення з військкомату на війну. І хлопчина, якому було лише 22 роки, поїхав захищати країну. Я тоді була якраз там, у військкоматі, у той день і говорила з Іванком. Мене вразили його слова у відповідь на моє запитання, чи він не боїться йти на війну. І я досі пам’ятаю той спокійний його голос, без награного пафосу та показного геройства: “Не боюся. Я в себе вдома і не я до них прийшов, а вони до мене полізли”.
І це сказав, по суті, ще дитина, хлопчина , якому всього-на-всього 22 роки було. Майже чотири роки він тримав небо над Україною і над усіма нами, чотири роки пекельної війни проніс на своїх плечах. Загинув, виконуючи завдання з захисту держави та її незалежності, у Запорізькій області. Навіки 26 років…
Низький доземний уклін Тобі, Воїне та Герою. Вічна, світла пам’ять та Царство Небесне Твоїй душі», – щирі, пронизливі слова про молодого Героя написала Лідія Назарук.
«Не віриться, просто не віриться. Пішов на строкову службу разом з моїм братом, за два роки до повномасштабної, разом приймали присягу на плацу, в один і той же день проходили комісію, добровільно ставши на захист України з перших днів війни.
Спокійний і тихий Ваня. Скільки разів брат казав, який він крутий… Майже чотири роки. Від самого початку. День в день. Світла пам’ять Герою. Ще одна болюча втрата для нашого села», – Оля Бітківська.