Коли сідаєш за кермо автобуса, то з цієї миті відповідаєш за безпеку пасажирів і за те, чи вчасно доставиш їх до місця призначення.
Василь Васильович Собко почав працювати водієм автобуса в АТП-1640 у Ланівцях ще в радянські часи. Згодом, за незалежності, став приватним підприємцем. Придбавши власного автобуса, почав перевозити пасажирів на місцевих маршрутах.
Пан Василь тішиться, що й син Тарас працює поруч із ним. Разом легше долати труднощі та дбати про комфорт і безпеку людей.
Протягом 32-х років за кермом «пазика» Василь Собко перевіз понад тисячу пасажирів.
Нині, під час війни, умови для приватних перевізників не найкращі. Доводиться працювати на власному ентузіазмі.
Зараз Василь Васильович допомагає ЗСУ – продуктами харчування, коштами на пальне. І хвилюється, що в селах Іваківці, Білозірка, Буглів та Ванжулів дороги у неналежному стані. Через ями доводиться часто ремонтувати автобус.
Віримо: незабаром в Україні буде мирне небо. Стануть кращими дороги. А пасажири обговорюватимуть свої буденні справи, а не війну…
Мирослав КОЛОМІЙЧУК, м. Ланівці.
На фото автора: Василь Собко із сином Тарасом.
